Передмова
Жук-чорнотілка, він же знахар – легко впізнаване по чорному хитиновому панцира комаха. Ці жуки представляють великий інтерес для представників нетрадиційної медицини, їх спеціально розводять для лікування у багатьох країнах світу. Жук-чорнотілка тому і називається знахар – познайомтеся з лікувальним комах, але дуже великим злаковим шкідником ближче.
Зміст
1 Чорнотілка – небезпечні види
Ще древні китайці, а за ними і єгиптяни виявилися знайомі з лікувальними властивостями цього жука. Це комаха пустель і степів, його личинки поїдають ту рослинність, яку пропонує їм природа в середовищі існування. Живуть вони у грунті, іноді можна зустріти популяції в грибах або деревині.
Деякі групи чорнотілок є бичем для злакових культур, з комахами постійно борються аграрії. І добре відомі в Європі завжди були саме з цієї сторони, до того моменту, як з’явилася мода на альтернативну медицину. На території нинішньої Європи, України та Росії всього налічується більше 600 видів. Але основна їх маса зустрічається тільки в напівпустельних областях. Так, наприклад, на території України з 80 представлених видів в областях, де розвинене землеробство, є догляд за ґрунтом, можна зустріти тільки 12.
2 Смаки комахи – що любить чорнотілка?
У процесі еволюційного розвитку багато видів цієї комахи стали не здатні переміщатися за допомогою крил, які зрослися, а їх надкрила утворили єдиний хітиновий покрив. Найбільш небезпечними є чорнотілки кукурудзяні, степові та піщані медляки. Всі види, які загрожують шкодять посівам і садівникам і городникам, насправді не люблять високої вологості. І найшкідливішими є їхні личинки, які не тільки сприяють загибелі рослин, але і пошкоджують багато видів овочів.
Чорнотілка – жук-знахар – є виробником личинок, які називаються ложнопроволочниками і виїдають кинуті в землю насіння, знищують підземні частини і коріння розсади. Особливо їм “подобаються” коріння помідор і огірків, що ростуть у відкритому грунті. Сам жук добре себе почуває на зеленій масі рослин. Він воліє м’якоть листя і стебел, особливо на молодих сходах.
3 Жук-знахар чорнотілка – інструкція по боротьбі
Народна практика боротьби з цим видом жуков досить різноманітна. Часто власники ділянок використовують так звані ловчі купи, які складають з різноманітних трав і соломи. Під них підкладають різну отруту.
Личинка завдає відчутної шкоди пшениці, ячменю, кукурудзі. Але городники найчастіше відчувають руйнівну дію личинки на картоплі та буряках. Просвердлені ходи в цих коренеплодах, які призводять до псування овочів, і є продукт шкідливої діяльності личинок ложнопроволочника. Основним видом боротьби або вірніше профілактики є знищення бур’янів – місць, де вони воліють перебувати. Далі слід розорювання території, яка призводить до часткового знищення личинок. Зменшення кислотності та аерація ґрунту також сприяють виживанню жука з території.
При наявності невеликих ділянок доводиться просто знімати шар дернини на глибину до 5 див. Дерен потрібно перенести на товстий поліетилен. Цей спосіб не дозволить перейти личинкам назад в землю. Вони перейдуть у стадію жуків, які виростуть і підуть цю територію в пошуках більш зарослих місць. А дерен на наступний сезон можна використовувати, як перегній.
Є інший варіант, коли на зораному ділянці висаджують культури, що припадають не до вподоби жука – боби, сою, горох, квасоля, гречку, листову капусту.
Це потрібно проводити протягом 2-3-х років, поки жук повністю не покине цю ділянку. Грамотне планування городу з урахуванням правил сівозміни також сприяє видаленню цієї комахи з території ділянки.