Слива «Ренклод колгоспний» — це давній і відомий сорт, який досі затребуваний в садівництві. І це невипадково, адже він володіє видатною зимостійкістю, що дуже важливо для вирощування сливи в російських широтах.
Крім цього, «Ренклод колгоспний» славиться високою та стабільною врожайністю. А догляд за ним не представляє особливих труднощів.
Зміст:
- Слива «Ренклод колгоспний»: опис сорту та фото
- Історія селекції і виведення регіон
- Характеристики
- Посадка і догляд
- Хвороби і шкідники
Слива «Ренклод колгоспний»: опис сорту та фото
Слива «Ренклод колгоспний» відноситься до групи сортів домашньої сливи з ранніми термінами дозрівання плодів. Вона являє собою дерево з середньою силою росту, досягає 3 м у висоту.
Крона сливи округло-розлога і не сильно загущена. Кора на стовбурі дерева гладка і пофарбована в сірий колір. На червоно-бурих пагонах в невеликій кількості присутні чечевички.
Світло-зелена, гладка листя має середній розмір. Форма листової пластини середньо-еліптична з хвилястим краєм. Квітки сливи невеликого розміру і білого забарвлення.
Вага округлих по формі злив «Ренклод колгоспного» коливається від 18 до 24 р. Забарвлення плодів жовта з легким зеленуватим відтінком. Під тонкою шкіркою на всій поверхні плоду присутня велика кількість сірих підшкірних точок. Жовта соковита м’якоть плодів з дуже ніжною структурою середньої щільності. Невелика кісточка відділяється від м’якоті досить легко.
Плоди мають солодкий, з легкою кислинкою смак. Легка гірчинка шкірки надає йому тонкий відтінок. Вміст цукрів у плодах — 8,9 %, а кислотність — 1,4 %. При професійної дегустації зливу отримала оцінку в 4 бали.
Столовий сорт «Ренклод колгоспний» дуже смачний у свіжому вигляді і відмінно підходить для консервації. З нього готують соки, компоти, джеми, конфітюри, варення, мармелад.
Фото сорти сливи «Ренклод колгоспний» дивіться нижче:
Історія селекції і виведення регіон
Творцем «Ренклод колгоспного» є сам Іван Володимирович Мічурін. Для отримання нової сливи вчений схрестив «Терносливу» і сорт «Ренклод зелений».
В результаті з’явився сорт з чудовими характеристиками, відрізняється хорошою врожайністю та чудовою зимостійкістю.
«Ренклод колгоспний» у 1947 році був введений в Державний реєстр і рекомендований для вирощування в Центрально-Чорноземному, Центральному та Північно-Західному регіонах Росії.
Характеристики
«Ренклод колгоспний» відрізняється високими і стабільними щорічними врожаями. Це сорт скороплідний, що дає перший урожай на 4 або 5 рік життя.
Шестирічне дерево «Ренклод колгоспного» приносить від 6 до 8 кг плодів, восьмирічне — від 9 до 18 кг, а одинадцятирічну — від 39 до 51 кг Сливи дружно дозрівають у другій половині серпня. Від тяжкості врожаю гілки дерева сильно отвисают і з роками він набуває плоску крону.
У сорту є один недолік — при перезріванні його плоди схильні до осипання. Тому зі збором врожаю бажано не затягувати.
Морозостійкість сливи «Ренклод колгоспний» вище всяких похвал. У звичайну зиму квіткові бруньки не підмерзають. В особливо суворі зими спостерігається вимерзання дрібних гілок і підмерзання деревини. Однак через пару років дерева відновлюються і продовжують давати хороші врожаї.
Ще одна перевага сорту Ренклод колгоспний» — він не боїться перепадів температур. Гладкий стовбур дерева не пошкоджується морозобоинами і сонячними опіками.
«Ренклод колгоспний» самобесплоден, тому потребує сортах — опылителях. При цьому він не здатний схрещуватися з китайською сливою. Для кращого запилення «Ренклод колгоспного» потрібно не менше двох сортів з групи домашніх злив.
Чудово підійдуть «Скороспілка червона», «Ренклод терновий», «Угорка московська», «Волзька красуня», «Євразія 21», «Угорка пулковська» та ін.
Посадка і догляд
У середніх широтах сливу зазвичай висаджують навесні. При посадці восени найчастіше деревця не встигають добре вкоренитися і зміцніти, тому взимку вони часто вимерзають.
Якщо вже так сталося, що саджанець придбаний восени, можна прикопати його в саду, укрити хвойним лапником, а з настанням зими присипати шаром снігу. Таким чином утеплене деревце добре перезимує до весни.
Для посадки сливи слід вибирати сонячне місце, обов’язково захищене від сильних і холодних вітрів. В ідеалі це повинна бути південна або південно-східна частина саду. Бажано, щоб при цьому високі груші та яблуні не притіняв сливу.
Для сливи найкраще підходить супіщаних або суглинних грунт з кислотністю рН від 6,5 до 7,0. Підземні води повинні бути на 1,5 м нижче рівня землі.
Посадкову яму слід готувати за пару тижнів до намічених робіт, а найкраще восени. Діаметр ями повинен бути від 60 до 80 см, глибина — 50 см, а схема посадки кількох саджанців сливи — 3 на 3 м.
Перед посадкою готують родючий грунт. Для цього в вийняту з ями землю вносять від 7 до 10 кг компосту або перегною і трохи деревної золи (близько 100 р). Якщо грунт кисла, можна додати в суміш близько 50 г вапна-пушонки. При бажанні органіку можна замінити на мінеральні добрива — 200 г суперфосфату і 80 г сірчанокислого калію. Родючу суміш добре перемішують і заповнюють нею яму.
Перед тим як посадити сливу, в центр ями забивають дерев’яний кілок для підв’язування. Далі по центру ями насипають земляний горбик, поміщають на нього молоду сливу і рівномірно розподіляють навколо насипу її корінці.
Переконайтеся, що кілочок знаходиться з південної сторони дерева. Потім яму засипають родючим сумішшю, злегка струшуючи деревце, щоб земля заповнив всі порожнечі в коренях.
При посадці важливо стежити, щоб коренева шийка перебувала на 5-6 см вище поверхні грунту. По закінченні посадкових робіт навколо деревця роблять борозенку для поливу й проливають землю двома-трьома відрами води. Далі саджанець прив’язують до кілочка, а грунт мульчують. Через пару тижнів при посушливій погоді полив повторюють.
Подальший догляд за сливою передбачає наступні заходи:
Полив. Сливу можна назвати самим вологолюбним деревом з усіх плодових культур. При нестачі води в грунті плоди її розтріскуються, а листя жовтіє і опадає. У посушливий сезон рослині необхідно від 3 до 5 рясних поливів. Молодим сливам потрібно від 4 до 6 відер води на одне дерево, а плодоносним — від 8 до 10. Полив вважається достатнім, якщо земля зволожується на 40 см вглиб. Для утримання вологи пристовбурне коло мульчується перегноєм або компостом.Хвороби і шкідники
«Ренклод колгоспний» не схильний гомозу (камедетечению) і рідко хворіє грибковими інфекціями. Щоб повністю виключити можливі недуги, проводяться профілактичні заходи.
Вирізаються уражені пагони, знищуються хворі плоди і листя. При обрізанні дерев зрізи і тріщини знезаражують вапняним молоком з додаванням до нього мідного купоросу.
Ранньою весною до розпускання листя і восени після листопаду проводиться обробка розчином бордоської рідини або іншими фунгіцидами. Крім цього, восени сливу обприскують розчином сечовини проти клястероспоріозу.
Хімічні обробки сливових дерев повинні проводитися не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю.
Найнебезпечніші шкідники «Ренклод колгоспного» — сливовий пильщик і сливова плодожерка.
Проти пильщика навесні, ще до початку цвітіння дерева обробляють «Карбофосом», «Хлорофосом», «Цианоксом» або «Цидиалом». При великому скупченні комах після закінчення цвітіння обробка проводиться повторно. У період плодоношення дерев струшують пошкоджені сливи, в яких знаходяться личинки шкідників, і знищують їх.
Проти сливової плодожерки ефективні біопрепарати «Бітоксибацилін», «Гаупсин» і «Лепідоцид». Проводиться не менше 4-6 процедур з інтервалом у 10 днів. До заходів боротьби з плодожеркою відносяться і застосування ловчих поясів, феромонних пасток, розпушування, перекопування грунту і збирання падалиці.
Як бачите, «Ренклод колгоспний» — це чудова зливу, за своїми якостями не поступається багатьом сучасним сортам. При належному догляді можна щороку збирати чудовий урожай смачних плодів з рідкісним і незабутнім смаком.