Передмова
Хтось знає квіти гвоздики, як досить скромні, але є й такі, які надовго запам’ятовуються своєю красою. Тут ми розповімо про те, які бувають сорти, які їх особливості і як їх слід розводити.
Зміст
1 Гвоздика на садовій ділянці – різноманіття кольору та форми
Слід зазначити, що однойменна пряність не має нічого спільного з садовим квіткою, оскільки перша – бутони гвоздикового дерева із сімейства Миртових. А ось рослина, про яку піде мова далі, відноситься до сімейства Гвоздикових. Власне, й рід цих трав’янистих декоративних культур носить ту ж назву і нараховує більше 300 видів, з яких розлучаються в садах тільки 25, причому найбільшою популярністю користуються всього 5.
Всі ці види, в тому числі і такий поширений, як гвоздика Садова, яку правильніше називати Голландської, включають в себе безліч сортів і гібридних форм. Також на дільницях можна бачити сорти дворічної Турецької гвоздики (її ще називають Бородатої), яка здебільшого розмножується самосівом на другий рік, а на третій – гине. Недолік її в тому, що після кількох років такого самостійного розмноження декоративність її значно знижується, сорт вироджується практично в дику форму, третє покоління якій доводиться видаляти, як бур’ян.
Гвоздика «Садова»
Таким чином, є 2 варіанти: надати сортам Турецької гвоздики можливість розмножуватися природним чином, або видаляти загиблі рослини та їх молодняк, а нові сіяти на розсаду і потім висаджувати на ділянці.
Дуже цікаві і красиві багаторічні види, що потребують, втім, багато уваги та догляду. Найбільш популярні сорти гвоздики Піщана, Пишна і Периста, здебільшого з-за особливих декоративних якостей. Перша являє собою сланкі рослини, які дуже зручно висаджувати у вигляді бордюрів або для позначення меж рабаток. Що стосується Пишною, то її назва говорить сама за себе, кущі сортів цього виду досягають висоти від півметра до 70 сантиметрів, причому відрізняються густотою зеленої частини. Периста ж гвоздика – досить приземкувата, рідко буває вище 30 сантиметрів, але зате квіти її мають сильно иссеченную кромку, схожу на бахрому.
2 Малопоширені, але цікаві низькорослі види
Дуже цікавий такий вид, як гвоздика-Травянка, у різних її сортів сланкі і піднімаються вгору на кінці стебла, завдяки чому рослина дуже присадкувата (до 10 сантиметрів), листя вузькі і витягнуті. При щільній посадці насіння утворює досить потужну дернину. Квітки невеликі, як у степових дикорослих форм, забарвлення їх може бути строкатим або однотонним.
Зокрема, ефектно виглядає такий сорт, як Арктик Фаєр, з червоно-білими пелюстками, або однотонний червоний Діамант. Посадка насіння цього виду дуже зручна для пожвавлення галявини, а також для обрамлення клумб різних по краю. Майже так само виглядає гвоздика Сиза, у всякому випадку відносно форми і забарвлення квіток, але ось стебла з листям у неї сірувато-блакитні.
Сорт «Арктик Фаєр»
Ще одна стелиться різновид – Піщана. Вона декілька вище Травянка, і квіти піднімаються над землею на висоту від 10 до 30 сантиметрів на прямих стеблах, але густі ланцетні листя також щільно вкривають землю зеленим або сизим килимом. З одного кореневища може рости дуже багато пагонів. Забарвлення пелюсток у квітів найчастіше білий, у деяких сортів бувають рожеві відтінки, кромка у них посічена, подібно бахромі. Як може бути ясно з назви, сорти гвоздики цього виду прекрасно себе почувають навіть на піщаних ґрунтах, не кажучи вже про супіски, відрізняючись невибагливістю, тобто абсолютно не вимагають догляду.
Але, мабуть, найбільш цікаві види Льодовикова і Альпійська гвоздика, короткі стебла і листя яких зібрані в невеликі розеткові кущики з дуже короткими листочками, не вище 5, рідко 10 сантиметрів. Примітно, що зелена маса у цих видів дуже м’ясиста, оскільки виростає він, найчастіше, на кам’янистих ґрунтах, де доводиться накопичувати у вузьких ланцетних листі всю доступну вологу. Квіти дуже маленькі, найчастіше мають різні відтінки рожевого з обов’язковим білим забарвленням центру, деякі сорти – повністю білі.
Спочатку мали поширення тільки в Альпах на висоті від 1900 метрів і до 3000, в садах рекомендується вирощувати на добре дренованих грунтах. Майже без шкоди витримує холоду до – 29 градусів. Дуже важливо пам’ятати, що сорти виду Травянка дуже часто пошкоджуються мишами, тому потрібно заздалегідь подумати про захист.
3 Найбільш популярні сорти різних видів гвоздики
Якщо поруч покласти кілька насіння різних сортів, що належать до різних видів, іноді дуже важко відрізнити їх зовні. Саме тому дуже легко помилитися при виборі посадкового матеріалу, особливо якщо купувати його в неперевірених продавців. Тому рекомендується брати насіння там, де фахівці зможуть порадити найбільш оптимальні види і сорти для вашого кліматичного поясу.
Наприклад, голландська гвоздика ділиться на 4 групи: Гренадин, Шабо, Сувенір де Мальмезон і карликова, кожна з яких налічує понад 10 сортів. Зокрема, в першій групі найбільшою популярністю користуються вітчизняні Корал і Північне Сяйво, а також європейські Кенинг дес Гельбен і Роза Кенигин. Давайте розглянемо кожен сорт окремо. Отже, гвоздика Корал, як можна судити з назви, має яскраво червоний квітка, ближче до червоному або темно-лососевому, який розкривається на стеблі висотою до 60 сантиметрів.
Сорти гвоздики
Що ж стосується Північного Сяйва, то його пелюстки можуть мати різні відтінки рожевого і червоного, від блідого до насиченого. Максимальна висота куща цього сорту – 55 сантиметрів. У Кенинг дес Гельбен квіти завжди яскраво-жовті, а Троянда Кенигин зазвичай саме рожевого кольору, як красномовно говорить її назва. Форма стебел і листя, так само як і махрові і напівмахрові квітки цих сортів гвоздики, характерні для виду Гренадін.
Травянка, незважаючи на свою низькорослість, а точніше, саме завдяки їй, користується великою популярністю у садівників, і вже визначилася невелика група найбільш поширених сортів. Серед інших можна виділити дуже красивий Діамант, кущики якого бувають буквально суцільно покриті невеликими яскраво-малиновими квіточками. Ефектно виглядає в якості бордюру темно-ліловий Vampir, до речі, у цього сорту і листя незвичайні, пофарбовані у фіолетові тони. Згадаймо і про згадану вище гвоздику Пишну, самий популярний сорт цього виду – Super Fantasy, його садівники вибирають за красиві квіти: червоні, лілові, фіолетові, рожеві і білі.
І, нарешті, перелічивши різні види, поговоримо про сорти дворічної Турецької гвоздики, серед яких дуже багато поширені на заміських ділянках російських садівників. Так, Weiss Riesen і Schnееball мають тільки білі квіти, а от порівняно невисокий Scarlet Beauty, досягає висоти 45 сантиметрів, порадує вас яскраво-червоним кольором. Якщо ж вам не подобаються занадто яскраві фарби і більше по душі спокійні тони, то краще вибирати темно-червоний Heimatland або ефектний темно-кармазиновий з білою серединкою Diadem, у якого і листя темно-зелені. Також є варіант побачити на своїй клумбі різні відтінки, після посіву насіння сорту Novernu.
4 Правила посадки квітки і догляду за ним
Практично всі види цієї рослини не переносять сильні заморозки, тому весною садити його краще всього в квітні або на початку травня. Але, якщо ви не хочете чекати проростання насіння у відкритому ґрунті, можна заздалегідь сіяти на розсаду будинку, у контейнерах, це краще зробити ще в березні. До речі, сьогодні можна знайти спеціальні горщики, зроблені з торфу, де може бути засіяна розсада з наступним перенесенням в грунт разом з одноразовою місткістю, а ось торф’яні таблетки гвоздика перенесе погано.
Спеціальні горщики з торфу
Вирощування гвоздики рекомендується на легких суглинних грунтах, і лише для посіву насіння деяких видів, наприклад, Альпійської та Пірчастої гвоздиці, потрібно попереднє вапнування грунту. При посіві у великий ящик необхідно обов’язково зробити пікіровку (пересадити кожна рослина в окремий контейнер) коли паростки піднімуться, а це відбудеться через 15-20 днів. Висаджувати гвоздику у вигляді розсади на грунт краще всього в травні, в крайньому випадку – на початку червня.
Слід брати до уваги, що чим дорослішими це рослина, тим складніше йому прижитися на новому місці, оскільки коріння його повинні глибоко йти в землю. При посадці не рекомендується використовувати органічні добрива і тим більше торф, так і кількість мінеральних добавок бажано обмежити. Підживлення зазвичай закладаються тільки в період цвітіння, причому зазвичай достатньо тільки 1 раз, на самому початку утворення бутонів.
Примітно, що гвоздику можна розмножувати не тільки посівом насіння, але і живцями, для цього достатньо зрізати втеча з основного стебла, помістити для вкорінення в пісок або ж в легкий грунт з великою домішкою піску і часто поливати.