Передмова
Азотно-фосфорно-калійне добриво є запорукою правильного розвитку рослин, а, отже, і гарного врожаю. Тому кожний власник садової ділянки повинен знати про користь цих макроелементів і, звичайно ж, особливості підживлення.
Зміст
1 Так необхідно застосування добрив?
Догляд за рослинами передбачає комплекс заходів – це і правильна посадка, і мульчування грунту, її розпушування, полив, регулювання зростання. Але всі ці операції не будуть давати бажаного ефекту, якщо не підгодовувати мешканців городу поживними речовинами. Адже вони, як і люди, мають потребу у вітамінах і мінералах. Кращим способом доставити їх до коріння – мінеральні добрива. Ця назва відображає не стільки складу, скільки форму, в якій представлені необхідні елементи, здебільшого це представники органічних структур. Мінеральні солі – форма, в якій ми вносимо корисні речовини в грунт, звідси і назва.
Введення в грунт тих чи інших елементів багато в чому залежить від її складу, але навіть спеціальна збагачена земля для кімнатних квітів поступово віддає частину своїх вітамінів рослинам, решта ж просто йде через дренажні отвори. І вже через деякий час потребує якісного добриві. А що вже говорити про відкритому грунті? Нестача будь-якого живильного речовини відразу ж самим негативним чином позначиться на стані представників флори, так що нехтувати подібною операцією ми просто не маємо права.
Дуже важливо не тільки вчасно вносити азотно-фосфорно-калійне добриво, але і витримувати його пропорції. Адже один елемент не може компенсувати іншій. Крім того, надмірна кількість будь-якого, навіть самого необхідного речовини, призведе до зворотного результату – пригнічення рослини. Розглянемо вплив окремих добрив на стан зелених жителів грядок.
2 Чому нашому городу не обійтися без азоту?
Цей неймовірно цінний елемент є основою всіх процесів життєдіяльності. Він входить до складу білків і нуклеїнових кислот, прискорюють біологічні процеси. Ще N є складовою хлорофілу (зеленого пігменту), відповідального за фотосинтез. Найбільша його кількість сконцентрована в розкривних листках і верхівкових бруньках. Якщо рослина відчуває азотне голодування, то цей елемент переміщується з вже зміцнілих частин до молодих і тим самим стимулює зростання.
Так як N необхідний для розвитку зелені, його активно застосовують навесні. В осінній період рослини готуються до зимівлі і не потребують в ньому. Якщо ж ви все-таки вирішите підгодувати їх, то замість того, щоб “засипати”, городні жителі почнуть активний розвиток, адже вони поглинають поживні речовини незалежно від пори року. Наситивши їх азотно-калійними добривами, ви спровокуєте небажаний ріст. А вегетуючі рослини більше схильні до обмороження, і навіть незначні заморозки принесуть величезну шкоду.
Навесні ж зовсім інша справа, всі представники флори мають потребу в якісному харчуванні, так як сили йдуть на озеленення, формування пагонів, листя і розвиток прикореневій системи. Мало того, у деяких рослин саме від правильного і достатнього внесення N залежить кількість родючих нирок. Азот ж допомагає їм побудувати білкові сполуки, зробити необхідні запаси поживних речовин на весь сезон, сприяє проходженню фотосинтезу.
Зрозуміти, що застосування азоту вже необхідно, можна за такими ознаками. Зелень блякла, іноді навіть блідо-жовтого кольору. Причому пожовтіння йдуть від краю і прагнуть до центральної частини листка, хоча іноді зустрічаються і плями. Сама ж листова пластина стоншується, стає м’якою і слабкою незалежно від частоти поливів. В принципі, схожі симптоми і при сірчаному голодуванні. Однак у нашому випадку першими загинаються нижні листочки, вони можуть навіть повністю засохнути. Якщо ж не вистачає S, то стан абсолютно всіх листя погіршується рівномірно. Крім того, рослини сповільнюються в зростанні, а деякі і зовсім можуть зупинитися. Цвітіння слабшають, зав’язі обсипаються. Гілки дерев мають слабкий приріст, а кора кісточкових культур зовсім червоніє. Якщо не вирішити проблему, то про врожай навіть не мрійте.
Боятися слід не тільки несвоєчасної підгодівлі і нестача, але і надлишок макроелементи. Подібне сприяє затяжного зростання, в результаті пагони просто не встигають визрівати, а значить, і перенести зиму таким рослинам набагато складніше. Ще значно погіршується якість плодів, вони стають більш дрібними, бляклими, знижується вміст цукру, так і важко зберегти потім такі продукти.
3 За що відповідає фосфор в «зеленому царстві»?
Тепер розглянемо особливості фосфорних мінеральних добрив і роль цього елементу таблиці Менделєєва. Отже, P знаходиться в землі переважно у вільному вигляді і лише є складовою різних сполук. Тому рослина не може отримати в потрібній кількості ці мінеральні добрива з грунту, а адже вони так необхідно. Так що кожен городник і садівник повинен допомагати своїм підопічним і своєчасно оновлювати їх.
Фосфор входить до складу нуклеопротеїдів і нуклеїнових кислот, відповідальних за побудову цитоплазми і беруть участь у формуванні ядра клітини. Крім того, деяка його частина міститься і в запасному речовині насіння (фитине), сахарофосфатах, фосфатидах та інших ферментів. Роль цього елемента в рослині недооцінювати не можна, так як саме він відповідає за обмін речовин, процеси розмноження і поділу, фотосинтезу, бродіння та дихання. Всі перетворення вуглеводню починаються з приєднання до його молекул фосфорної кислоти або ж, навпаки, її відщеплення. Завдяки йому накопичується цукор, крохмаль і т. д. Ще він бере активну участь і в процесах обміну азотистих речовин. Освіта амінокислот, а також їх дез – і переамінування, відновлення нітратів до аміаку, все це відбувається при активній участі фосфору.
У випадку дефіциту P порушуються процеси синтезу білка. В результаті сповільнюється ріст, дозрівання, і, головне, сильно страждає якість врожаю. Таку підгодівлю найбільш доцільно проводити навесні, так як в цей період ще незміцнілих рослинам важко отримати фосфор органічних сполук. А також під час активної вегетації, коли відбувається формування репродуктивних органів.
Зрозуміти ж про його відсутності можна за такими ознаками. Насамперед старі листя змінять своє забарвлення спершу на темно-зелений, а потім починає переважати блакитний і іноді червоно-фіолетовий відтінки. Така поведінка цілком пояснюється. Максимальна кількість фосфору знаходиться в молодих зростаючих пагонах і листках, а при його нестачі йому доводиться пересуватися від вже дозрілих частин до зон росту, внаслідок чого збіднені ділянки видозмінюються. Крім того, може стати спотвореною і форма листків, вони можуть передчасно обсипатися. Рослина стає кущисті, низькорослим, з погано розвивається кореневою системою. Іноді на нижніх листках з’являються темні плями.
Незважаючи на те, що токсичність цього елемента явище досить рідкісне, тим не менш застосування азотно-фосфорних добрив повинно бути своєчасним і в міру. В іншому випадку відбудеться раннє старіння рослини, воно перестане засвоювати інші корисні елементи, наприклад, залізо, цинк і калій. Цвітіння і зав’язування дуже швидко в’януть, так що насолодитися урожаєм не вийде. Ще ймовірно захворювання хлорозом, визначити його можна за побелевшим листочкам.
4 Навіщо рослині калійні мінеральні добрива?
Ще одне добриво, яке необхідно розвивається представнику флори – калій. Правда, його роль дещо відрізняється від азоту і фосфору, які входять в органічний склад рослин і є по суті “будівельником” і “енергетиком”. Калій ж можна порівняти з “диспетчером”, так як у його функції входить просування всіх поживних елементів від коренів до молодих розвиваються пагонам. Саме він сприяє більш продуктивному використанню води, розвитку кореневої системи, робить жителів грядок більш загартованими до морозів, стійкими до різних захворювань, посухи і навіть шкідників.
Якщо дерево, чагарник або інший представник флори відчуває нестачу калію, то це відразу ж стає ясно по його зовнішньому вигляду. По-перше, листя бліднуть або зовсім змінюють своє забарвлення. Молоденькі рослини стають синьо-зеленими, більш зрілі буріють, жовтіють або набувають бронзового відтінку. По-друге, на листках з’являються плями, а по краях вони можуть засихати. При цьому між зіпсованою і здоровою частиною виникає коричнева смуга. Іноді темні плями можна спостерігати і в центральній частині, але це вже означає, що мінеральні добрива потрібні просто невідкладно. По-третє, змінюється форма листя, вони скручуються, зморщуються. По-четверте, зупиняється ріст, а відстань між вузлами коротшає. В результаті рослина раніше часу скидає хвору зелень, плоди визрівають нерівномірно.
Якщо ж перенаситити грунт калієм, то рослини будуть відчувати дефіцит в інших елементах, зокрема, магнію. Плоди схильні гіркою ячматости, їх м’якоть буріє і гниє. На листках спочатку з’являються світлі плями, які поступово збільшуються, і зелень засихає. Пагони ж стоншуються.
5 Як вносяться мінеральні компоненти в грунт?
З усього сказаного вище ми бачимо, що всі ці життєво необхідні для рослин елементи вносяться приблизно в один період. Тому є сенс задуматися про застосування азотно-фосфорно-калійних добрив, так легше і зручніше, а значить, подбати про своїх підопічних зможе навіть початківець садівник-городник. При цьому слід зазначити, що вносяться в будь-який сезон, просто регулюється співвідношення поживних елементів. Навесні підживлення необхідна, щоб підготувати грунт, наповнивши її корисними мінералами. Найчастіше вносять добриво під час оранки полів. Однак якщо бажаєте трохи заощадити, то у себе на грядці можна додавати безпосередньо в лунки перед посадкою, правда тоді вам доведеться витратити набагато більше сил.
З настанням літа підгодівлю проводять під час поливу, тоді рослини вберуть в себе максимум мікро – і макроелементів, які сприятимуть гарному врожаю. У цьому сезоні мешканці грядок особливо мають потребу в калії, який допоможе їм пережити посуху. А ось удобрюючи грунт восени при перекопуванні грядок, ви нормалізуете її баланс. Адже за сезон сільськогосподарські культури практично повністю виснажили земельні ресурси, а на наступний рік ми напевно можемо зібрати відмінний урожай ще раз.
Варто відзначити, що якщо азот і калій можна вносити поверхнево, то застосування фосфорних добрив вимагає істотного заземлення, звичайно ж, без фанатизму, просто максимально близько до кореневої системи. Фосфорна кислота дуже швидко переміщається і закріплюється в грунті, а наша мета, щоб вона наситила рослина. Крім того, не слід фосфорний компонент занадто ретельно перемішувати з землею.
6 Розраховуємо норми для кожної культури
Першим джерелом азоту є саме грунт, і перш за все, варто керуватися її складом, він значно відрізняється в різних регіонах і кліматичних зонах. Так, наприклад, піщана місцевість потребує подібної підгодівлі, а ось чорнозем, навпаки, багатий на азот. Величезна зміст такого макроелемента в гумусі. Крім того, зверніть увагу і на рослину, адже різні культури мають потребу в неоднаковій кількості добрив. Наприклад, бобовим необхідна менша кількість N на відміну від тих же помідорів, баклажанів, буряка, картоплі та інших плодово-ягідних культур.
Середньою дозою азоту прийнято вважати 0,6–0,9 кг речовин на 100 квадратів при основному внесенні. А ось під час наступних підгодівлі ця норма значно знижується і для картоплі, квіток і овочів становить 0,15–0,2 кг на 100 м2; для плодово-ягідних культур досить 0,2–0,3 кг на таку площу. Якщо ж мова йде про позакореневого підживлення, то готують 5% розчин. Розбавляють в 10 літрах води 50 г порошку, такого обсягу зазвичай вистачає, щоб обробити 1-2 сотки.
Азотно-фосфорне добриво виходить шляхом змішування трьох елементів в певній пропорції. Сьогодні можна придбати вже готовий склад.
Для насичення ґрунту калієм використовують золу зернових культур, хлористий калій і каліймагнезію. Дозування перших двох становить 40 г на квадрат, а останньої 50 г на таку ж площу. Найчастіше використовують сухий спосіб. Дуже акуратно підбирайте такі добрива. Так, Cl має негативну дію на стан землі, тому хлористий калій вносять переважно в піщаний грунт і в обмеженій кількості. До того ж його не рекомендується використовувати для підживлення томатів і картоплі.
Для добрива квадратного метра земельної ділянки, на якому росте зелень, знадобиться 30 г подвійного суперфосфату або 60 г простого. А от щоб підгодувати дерева, збільшуємо дозу в 20 разів. Якщо ж мова йде про тепличної розсаді, то на 1 м2 витрачається приблизно 100 г речовини. Краще всього вибирати суперфосфат гранульований, так як порошкоподібний при взаємодії з ґрунтом швидко переходить в недоступну для рослин стан. На вашій ділянці переважає кислий грунт? Його слід мінімум за місяць до підгодівлі підготувати. Для цього вносимо в неї 200 г золи або півлітра вапняної суміші.