Зміст
- 1 Каналізаційна система та водопровід
- 2 Вентиляційна система в дерев’яному будинку
- 3 Обробка ванної кімнати або туалету
- 4 Монтаж сантехнічних пристроїв
Санвузол у дерев’яному будинку є свого роду життєвим центром усього будови. Це обумовлюється тим, що саме ванна кімната з туалетом забезпечують достатній рівень комфорту і особистої гігієни, який необхідний для затишного проживання в будинку.
Завдяки розвитку інженерних технологій в галузі будівництва спорудити сучасний санвузол у дерев’яному будинку своїми руками не складе великої праці. При цьому за своїм функціональним якостям і зручності він практично нічим не буде відрізнятися від подібних приміщень в цегляних будинках і міських квартирах.
В даний час дерев’яні будинки в більшості випадків зводяться з вільним плануванням. Тому визначити місце, де буде розташовуватися туалет в дерев’яному будинку або ванна не представляє особливої складності. Однак підведення комунікацій та оздоблення таких приміщень потребує підвищеної уваги. Пов’язано це з тим, що при експлуатації дерев’яного будинку проявляються специфічні особливості таких будівель, а саме усадка і сезонні переміщення конструкції. У зв’язку з цим при самостійному облаштуванні санітарного вузла важливо завчасно передбачити зазначені фактори.
Для цього можна скористатися рекомендованих фахівцями планом робіт, який включає в себе наступні пункти:
- планування і монтаж каналізаційних і водопровідних комунікацій;
- облаштування вентиляції;
- внутрішня обробка і гідроізоляція санвузла;
- установка сантехнічних аксесуарів.
Каналізаційна система та водопровід
При плануванні і монтажі даної системи слід звернути особливу увагу на спосіб закріплення каналізаційних і водопровідних труб, а також на необхідність створення компенсаційних зазорів.Дотримання цих умов дозволить уникнути можливих пошкоджень трубах, адже як вже говорилося вище, дерев’яним будинкам властива усадка і сезонні зміщення.
Самим простим способом, що дозволяє виключити аварії в каналізаційній системі дерев’яних будинків, є виготовлення цегельного або бетонного жолоба, який вбудовується в підставу фундаменту і через який виводяться всі труби з будинку.
Для запобігання розгерметизації каналізаційних комунікацій на верхніх поверхах будинку слід закріплювати їх на спеціальних гнучких підвісах. А на першому поверсі труби укладати на жорстку поверхню (краще бетонну).
Схема каналізації в двоповерховому будинку
При прокладці в дерев’яному будинку водопровідних труб слід приділити особливу увагу їх захист від морозу, так як при низьких температурах вони можуть піддатися замерзання і розриву. Щоб уникнути цього достатньо дотримати 3 основні умови:
Вентиляційна система в дерев’яному будинку
Хороша вентиляція санвузли вважається не менш важливою складовою для комфорту та затишку мешканців будинку. Адже від якості її роботи залежить стан вологості в усьому будинку, що впливає на стійкість всієї конструкції дерев’яної будови. Пов’язано це з тим, що при високій вологості дерев’яні матеріали можуть розбухати і деформуватися. Крім того, це може призвести до утворення цвілі.
Тому для дерев’яних будинків рекомендується обладнати примусову вентиляцію і включати її під час інтенсивного користування санвузлом. Вентиляційні канали прокладають в перекриттях будинку з використанням підвісного способу кріплення через компенсаційні зазори. Саму ж установку з вентилятором краще монтувати на горищі.
Монтаж вентиляційної системи вимагає дотримання основних умов техніки безпеки, а саме:
- вентиляційну установку кріплять на спеціальних підставках, що виключає її контакт і з дерев’яними конструкціями;
- вентиляційні шляхи повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів;
- вентилятори повинні мати виробничу захист від вологи.
Обробка ванної кімнати або туалету
Внутрішня обробка санвузла в дерев’яному будинку декілька відрізняється від таких же дій в інших будинках або квартирах. Приступаючи до завершальної обробки ванної кімнати або туалету, слід враховувати, що підлога і стеля більше схильні до впливу вологи, ніж стіни.
Що стосується підлоги, то на нього рекомендується покласти керамічну плитку для ванних кімнат. Вона забезпечить гарний зовнішній вигляд і відмінно захистить підлогові дерев’яні конструкції від вологи та води.
Якщо санвузол у дерев’яному будинку розташований на першому поверсі і основу підлоги складається з бетону, то укладати плитку слід також, як і в кам’яному будову. Якщо ж підлога дерев’яна, то перед укладанням його слід застелити спеціальним гідроізоляційним матеріалом, а його межі (10-15 см) виводяться на стіни.
Після цього на дане покриття кладуть підстава для плитки, для цього можна використовувати цементно-стружкові плити. Потім укладають плитку, а надлишки гідроізоляції видаляють.
Дерев’яні поверхні стін і стелі досить буде обробити спеціальними захисними засобами. Для цього застосовують антисептики, що захищають дерево від освіти цвілі, а також грунтовка, оліфа і льняне масло. Наносити їх слід пензлем на зачищені дерев’яні поверхні, при цьому бажано в кілька шарів.
Монтаж сантехнічних пристроїв
При монтажі сантехніки важливо врахувати, що всі водопровідні шланги і каналізаційні труби, приєднувані до сантехнічних аксесуарів, в місцях їх контакту з дерев’яною конструкцією повинні бути забезпечені компенсаційними зазорами і підвісними кріпленнями.
Інші дії з встановлення сантехніки в дерев’яному будинку нічим не відрізняються від аналогічних дій у кам’яних будинках і квартирах.