Зміст
- 1 Утеплення стін дерев’яних будівель
- 2 Утеплення — багатошаровий пиріг
- 3 Порівняльні характеристики популярних утеплювачів
- 4 Технологія утеплення стін
Більшість дачників і жителів заміських будинків, зведених протягом останнього двадцятиріччя, визнають, що утеплення дерев’яного будинку — це необхідність, часто вимушена. Існує два види температурних втрат: в одних випадках тепло видувається з приміщень сильними вітрами при невеликих холодах; в інших — стіни швидко охолоджуються при сильних морозах. Утеплення дерев’яних будинків актуально, найчастіше, із-за недостатньої товщини стін і помилок будівельників.
Фахівцями розраховане: щоб дерев’яні стіни забезпечували достатній рівень теплозахисту в межах норми, прийнятої в Московській області, їх товщина повинна складати 45 см. При цьому товщина зрубів у більшості будинків не перевищує ста сорока міліметрів — стандартного розміру. До того ж заміські будинки нерідко побудовані за тим технологіям, які були зручні будівельникам. В результаті відступів від Сніпов та Гостів в товщі дерев’яних стін нерідко ховаються невидимі ззовні порожнечі і зазори. Найчастіше продуваються кути — через щілин, внаслідок помилок, допущених при перев’язці сполучуваних елементів.
Утеплення стін дерев’яних будівель
Для виправлення зазначених вище недоліків існує один спосіб: утеплення стін дерев’яного будинку. Використовуються утеплювачі з пористою структурою. Термозахисні характеристики цих матеріалів можна порівняти з кладкою цегли в 1 шар.
Утеплення дерев’яних будинків буває внутрішнім або зовнішнім. З можливих варіантів фахівці однозначно радять вибирати другий. Причин для цього декілька:
- утеплювач, покладений зовні, виконує ще одну функцію — шуби, яка приховує щілини;
- стіна, що володіє більш низькою теплопровідністю, розташовується в зоні більш стабільних температур, а значить, піддається меншим температурним навантаженням;
- межа промерзання стіни і утворення конденсату зміщується від приміщень до зовнішніх кордонів;
- зберігається периметр кімнат.
Утеплення за допомогою пінопластових плит
Принципових технологічних відмінностей між тим, як утеплити дерев’яний будинок — зовнішнім або внутрішнім способом, немає: в будь-якому випадку потрібно навішувати каркас, всередину його поміщати теплоізолюючий матеріал, а зверху закривати всю конструкцію декоративною панеллю. Різниця в тому, чим утеплити дерев’яний будинок може належати до вартості робіт: утеплення будинку своїми руками обійдеться дешевше і вийде простіше, якщо робити його з боку приміщень. Утеплення дерев’яних будинків багато виконують самостійно, оскільки:
- його проведення не вимагає будівництва лісів;
- обробний матеріал можна придбати класом нижче — для внутрішніх робіт.
Технологія утеплення підбирається індивідуально.
Утеплення — багатошаровий пиріг
Для утеплення стін дерев’яного будинку потрібні гідроізоляційна плівка, утеплювач, брус. В окремих випадках може знадобитися пароизолирующий матеріал.
Загальні схеми розміщення матеріалів підкажуть, як утеплити дерев’яний будинок. З боку приміщень кріпиться пароизолирующий шар, потім — утеплюючий, слідом — гідро – вітрозахисний. При утепленні дерев’яних стін з бруса пароізоляцію можна не встановлювати: властивості деревини дозволяють їй виконувати дві функції одночасно. Якщо зовнішнє утеплення фасаду дерев’яного будинку ведеться за бревенчатих стін, бажано закрити їх пароизолирующим матеріалом — з метою довгострокового збереження утеплювача.
Популярні утеплювачі для стін дерев’яного будинку:
Порівняльні характеристики популярних утеплювачів
При виборі утеплювача керуються його вартістю, вагою та фізичними характеристиками. Пінополіетилен з працею вписується в кошторису більшості власників приватних будинків. Пінопласт мінвата і на основі полістиролу більш зручні для утеплення дерев’яного будинку зовні. Порівняння цих матеріалів виглядає приблизно так:
- вартість умовної одиниці мінеральної вати в середньому на 15% вище, ніж вартість пінополістиролу;
- вагу умовної одиниці мінеральної вати в середньому в три рази вище, ніж у полістиролу;
- коефіцієнти вологостійкості, теплоізоляцію і звукопоглинання мінеральної вати складають 0,7 — 0,8 по відношенню до аналогічних властивостям полістиролу;
- вогнестійкість базальтових волокон в чотири рази вище, ніж пінопластів;
- термостійкість.
У термостійкості:
- нижня межа: для мінеральної вати — (-65о), для полістиролу — без обмежень;
- верхня межа: для вати — (+600о), для пластику — (+75).
Під впливом високих температур обидва матеріалу виділяють токсичні речовини: полістирол — за визначенням, а в мінеральному утеплювачі оплавляються сполучні полімерні сполуки.
Технологія утеплення стін
При утепленні будинку приділяється особлива увага:
- перекриттях: горищним, антресольних, підвальним;
- заглибленим стінах, в т. ч. підвальним, цокольним.
Якщо будинок дерев’яний, то першою операцією по утепленню будинку повинно бути конопачение. Для цієї мети підходять повсть і клоччя — льняна і джутова. В разі ретельного виконання конопатки пароізоляційні плівки не допускається навішувати. Це правило відноситься і до стін з щільно підігнаного профільованого бруса.
Пароізоляція — це щільна обшивка стін плівкою: ПЕ, ПВХ, руберойдом, бітумної папером, фольгованим ізолоном. Зазори між листами паростійкого шару потрібно закривати самоклеючою плівкою. Також необхідно заклеювати капелюшки кріплення.
Джутовий утеплювач
Утеплення дерев’яного будинку ватою включає такі етапи:
Утеплення дерев’яного будинку пінополістиролом може виконуватися за подібною технологією, але існує й інший спосіб. Листи пластику наклеюються на дерево і додатково закріплюються полімерними анкерами. Отриману поверхню армують сіткою, поверх якої наносять шпаклівку і декор. У якості останнього можуть виступити сайдинг, ПВХ-панелі, або звичайна вагонка. З допомогою цих матеріалів можна надати будинку вигляд російської тереми з дерева або мультисовременного особняка.