Питання про правильному утепленні будинку завжди актуальний для регіонів з суворими кліматичними умовами. Якісна теплоізоляція зменшує витрати на опалення взимку і зберігає нормальну температуру в приміщенні влітку. Якщо необхідність утеплення не викликає сумнівів, то при виборі, де його розмістити виникають труднощі. Вивчивши плюси і мінуси зовнішньої і внутрішньої теплоізоляції, можна з упевненістю судити про їх ефективність.
Зміст
- 1 Порівняльний аналіз утеплення зсередини і зовні
- 2 Зовнішнє утеплення: матеріали і технологія
- 3 Утеплення зсередини, як уникнути конденсату
Порівняльний аналіз утеплення зсередини і зовні
Зберегти комфортні умови в будинку дозволить якісна ізоляція стін, фундаменту і стелі. Вибирати доводиться між двома способами монтажу теплоізоляційного матеріалу:
Зовнішнє утеплення — встановлюється на зовнішній частині будівлі, до його переваг належить:
- захист поверхні від впливу погодних умов, що подовжує термін експлуатації;
- точка роси залишається зовні приміщення і стіни не покриваються конденсатом;
- витрати на опалення істотно знижуються;
- внутрішня площа будинку залишається незмінною;
- більшість утеплювачів створюють шар звукоізоляції і знижують рівень проникаючого шуму;
- з’являється можливість змінити архітектурний вигляд будинку по своєму смаку.
З недоліків:
- висока вартість матеріалів;
- процес теплоізоляції залежить від погодних умов — при негативній температурі або під час дощу роботи можна виконувати.
Внутрішнє утеплення — монтується зсередини будинку. Такий варіант має безліч негативних моментів, але забезпечує підвищення температури в приміщенні на кілька градусів. Теплоізоляцію розміщують зсередини в декількох випадках:
- якщо до зовнішньої поверхні утруднений доступ (висотні будівлі);
- необхідно зберегти зовнішній вигляд будинку, наприклад, дерев’яний декор.
Мінуси внутрішнього утеплення:
- втрачається корисна площа;
- між стіною і утеплювачем в точці роси утворюється конденсат, що провокує зростання цвілі і грибка;
- стіни не захищені від зовнішнього впливу, вони промерзають і руйнуються.
Порівняння показує, що зовнішнє утеплення краще, ніж внутрішнє. Воно ефективніше підтримує високу температуру і оптимальну вологість, продовжує термін експлуатації несучих конструкцій. Теплоізоляція, розміщена зсередини, програє за всіма пунктами, окрім можливості виконати її в будь-який час. Але відмовляти від неї не можна, для багатьох власників квартир і будинків це єдиний варіант скоротити тепловтрати.
Зовнішнє утеплення: матеріали і технологія
Щоб правильно виконати зовнішню теплоізоляцію будинку потрібно починати з підготовки поверхні. Всі щілини на стінах зашпаровують розчином, на поверхню наноситься грунтовка для кращої адгезії з утеплювачем. Монтаж теплоізоляції виконується двома способами.
Навісний фасад — на стінах створюється конструкція з каркаса, утеплювача і оздоблювальних панелей. В якості решетування використовується дерев’яний брус або оцинкований профіль. Утеплення виконується мінеральною ватою або плитами пінополістиролу. Для дерев’яного будинку краще взяти базальтову вату, яка не горить і володіє хорошою паропроникністю.
Вентильований фасад встановлюється для будь-якого будинку: цегляний, панельного, бетонного. Його структура представлена декількома шарами, розташованими з суворої послідовності:
- пароізоляційна мембрана;
- обрешітка;
- утеплювач;
- гідроізоляція (поліетиленова плівка, пергамін);
- друга обрешітка;
- декоративне облицювання (сайдинг, вагонка, металеві касети).
«Мокрий фасад» — технологія полягає в наклеюванні утеплювача на стіну з подальшим нанесенням грунтовки і декоративну штукатурку. Матеріалом для теплоізоляції служить пінопласт, екструдований пінополістирол, плити мінеральної вати. Робота виконується за наступною технологією:
- стіни очищаються і покриваються грунтовкою;
- кріпиться стартовий профіль на рівні цоколя для підтримки шару теплоізоляції;
- на плити утеплювача наноситься спеціальний клей, смугами по периметру і в центрі;
- пінопласт або вата щільно притискаються до стіни, для надійності забивається дюбеля-парасольки;
- стики обробляють клеєм або монтажною піною;
- на поверхню утеплювача накладається армуюча сітка і кріпиться клеєм або сумішшю для зовнішніх робіт;
- після висихання розчину виконується декоративна штукатурка.
При зовнішньому утепленні будівлі не можна забувати про фундаменті. Для його теплоізоляції використовується піноскло, пінопласт, екструдований пінополістирол — матеріали, які стійкі до вологи і низькій температурі. Під утеплювач обов’язково наноситься обмазувальна гідроізоляція, зверху матеріал накривається плівкою і обробляється штукатуркою.
Утеплення зсередини, як уникнути конденсату
Коли немає можливості влаштувати теплоізоляцію зовні, її монтують зсередини. Основне завдання при цьому — уникнути появи конденсату і згубною для матеріалів вологості. Чому на стіні з’являються краплі води? Це відбувається при зіткненні холодного матеріалу і теплої пари з кімнати. Щоб стіна залишалася сухою її потрібно ізолювати від проникнення пари. Для цього необхідно:
- використовувати утеплювач з мінімальною паропроникністю, бажано, щоб її показник був нижчим, ніж у стіни;
- виконати якісну обробку з вологостійкого гіпсокартону;
- використовувати гідроізоляційне полотно при монтажі утеплювача;
- знизити вологість у приміщенні з допомогою вентиляції.
Вибираючи матеріал для теплоізоляції, варто зупинитися на паронепроникних виробах: пінопласт, екструдований пінополістирол, пінополіуретан. Можливо використання мінеральної вати, але її монтаж вимагає великих зусиль:
- необхідно закріпити гідроізоляцію на поверхню стіни;
- виготовити каркас з дерев’яних брусків, просочених антисептиком, або оцинкованого профілю;
- укласти мінеральну вату, краще з наклеєним шаром фольги;
- виконати пароізоляцію;
- встановити обробку з гіпсокартону.
В якості пароізоляційного матеріалу можна використовувати піноплекс, що складається зі спіненого поліетилену і алюмінієвої фольги. Полотна укладаються встик і кріплять скобами, в місцях з’єднання проклеюються фольгованим скотчем.
Пінополіуретан являє собою синтетичний двокомпонентний склад, напилюваний на стіну. Він вологостійкий, паропроникний, створює монолітну поверхню без містків холоду. Утеплювач використовується для будь-якої поверхні і ефективно протистоїть втраті енергії. Ефективним вважається шар матеріалу товщиною до 5 см. З боку кімнати він закривається перегородкою з гіпсокартону. Недоліком способу є висока вартість послуг з нанесення пінополіуретану.
Пінопласт і екструдований пінополістирол частіше інших утеплювачів використовуються при теплоізоляції стін зсередини. Робота ділиться на кілька етапів.
Порівнявши два способи, можна впевнено заявити, що зовнішнє утеплення доцільніше. Воно істотно знижує втрати тепла і захищає стіни будинку від передчасного руйнування.