Грамотний вибір батарей – запорука функціональності та збалансованості системи опалення, а значить і комфортного проживання в квартирі або будинку. На перший погляд все просто: купив відповідні за розмірами і матеріалом радіатори, встановив, підключив – і нагрівання забезпечений. Але на ділі все ускладнюється необхідністю визначити оптимальну тепловіддачу батарей – вона повинна відповідати площі опалювального приміщення і корелюватися з цілим рядом значущих факторів. Щоб ви не помилялися в цьому питанні, далі ми з розумним спрощенням розберемо, як виконати розрахунок потужності сталевих, чавунних і біметалічних радіаторів і які особливості житла і самих батарей впливають на фінальний результат.
Зміст
Способи розрахунків
Найбільш спрощений спосіб розрахунку потужності батарей – помножити площу приміщення на усереднене значення потужності радіатора для стандартного обігріву 1 кв. м., а саме – 100 Вт. Маємо формулу: Q = S ? 100.
Наприклад, якщо площа що обслуговується кімнати 15 кв. м, то для її комфортного обігріву знадобиться теплова віддача в 1500 Вт або 150 кВт. Щоб визначити кількість секцій, слід розділити виведений результат на тепломощность однієї радіаторної секції.
Попередній розрахунок справедливий тільки для кімнат зі стандартним стелею 2,7 м у висоту. Якщо ж приміщення вище, потрібно помножити його площа на висоту і на середній показник тепломощности для обігріву 1 куб. м об’єму приміщення, а саме – на 41 Вт для панельного або на 34 Вт для цегляного будинку. Маємо формулу: Q = S ? h ? 41 (34).
Наприклад, якщо площа кімнати в панельній багатоповерхівці становить 15 кв. м., а стеля досягає у висоту 3 м, то для обігріву знадобиться тепловіддача радіаторів 1845 Вт або 185 кВт.
до 2.7 метрів
від 2.7 до 3.5 метрів
не кутова
кутова
Користуючись спрощеними методиками, будьте готові до неприємних «сюрпризів» – до того, що встановлені батареї з начебто правильно розрахованої потужністю на практиці не зможуть забезпечувати необхідний обігрів. Причина цьому – цілий спектр особливостей, які вышепредложенные формули просто не враховують. Ось чому, якщо ви зацікавлені в максимально точних розрахунках, рекомендуємо вам користуватися більш серйозною формулою: Q = S ? 100 ? А ? В ? С ? D? Е ? F ? G ? H ? I,
де S – площа, 100 – загальноприйняті 100 Вт на квадратний метр.
Всі інші коефіцієнти є виразом різного роду особливостей радіаторів і опалювальних приміщень розглянемо їх далі по порядку.
Щоб максимально точно вирахувати обсяг радіаторів — скористайтесь формулою
Скління, площа та орієнтація вікон
На вікна може припадати від 10% до 35% тепловтрат. Конкретний показник залежить від трьох факторів: характеру скління (коефіцієнт А), площі вікон (В) і їх орієнтації (С).
Залежність коефіцієнта від виду скління:
- потрійне скло або аргон у подвійному пакеті – 0,85;
- подвійне скло – 1;
- одинарне скло – 1,27.
Обсяг теплових втрат безпосередньо залежить і від площі віконних конструкцій. Коефіцієнт розраховується на базі співвідношення загальної площі віконних конструкцій до опалювальної площі кімнати:
- якщо вікна становлять 10% і менше від загальної площі кімнати, В = 0,8;
- 10-20% – 0,9;
- 20-30% – 1;
- 30-40% – 1,1;
- 40-50% – 1,2.
І третій фактор – орієнтація вікон: теплові втрати в кімнаті, що виходить на південь, завжди нижче, ніж у приміщенні, яке виходить на північ. Виходячи з цього маємо два коефіцієнта:
- вікна на півночі чи на заході – 1,1;
- вікна на південній або східній стороні – 1.
Особливості стін і стель
Тепер розглянемо три коефіцієнти, які пов’язані з особливостями стін і стель опалювального приміщення: D – число зовнішніх стін, E – рівень теплоізоляції стін, F – висота стель.
Важливо врахувати площу вікон і якість їх скління
Чим активніше кімната контактує з зовнішнім середовищем, тим вище її тепловтрати:
- якщо одна зовнішня стіна, D = 1;
- дві – 1,2;
- три – 1,3;
- чотири зовнішні стіни – 1,4.
Чим якісніше утеплені стіни, тим нижче тепловтрати приміщення:
- якщо теплоізоляція професійна, E = 0,85;
- поверхнева теплоізоляція – 1;
- відсутність теплоізоляції – 1,27.
Чим вище стелі в кімнаті, тим більша потужність батарей буде потрібно для її комфортного обігріву, тому, щоб отримати правильний показник тепловіддачі приладів, враховується коригуючий коефіцієнт F:
- висота 2,7 м і менше – 1;
- 2,8-3 м – 1,05;
- 3-3,5 м – 1,1;
- 3,6-4 м – 1,15;
- 4 і вище – 1,2.
Тип підключення батарей
Найважливіший фактор, що визначає рівень тепловіддачі опалювальних радіаторів, – схема підключення. У нашій формулі вона виражена коефіцієнтом G – його параметр залежить від характеру з’єднання та розташування приладів:
Типи підключення
- при діагональному підключенні з верхньою подачею і нижній обратку – 1;
- при односторонньому підключенні з верхньою подачею і нижній обратку – 1,03;
- при двосторонньому підключенні з нижньою подачею і нижній обратку – 1,13;
- при діагональному підключенні з нижньою подачею і верхній обратку – 1,25;
- при односторонньому підключенні з нижньою подачею і верхній обратку – 1,28;
- при односторонньому підключенні з нижньою подачею і нижній обратку – 1,28.
Рада. Одностороннє підключення рекомендується тільки у виняткових ситуаціях, так як воно багате самими високими тепловтратами – близько 22%.
Додаткові фактори
Залишилося два коефіцієнта – H та I. І хоч вони розташовані в самому кінці формули, їх важливість від цього не применшується. H – коефіцієнт, що виражає клімат місцевості, а I – призначення приміщення, яке розташоване над опалювальної кімнатою.
Щоб визначити H, береться середня зимова температура по регіону:
- до -10 градусів С = 0,7;
- від -10 градусів С до -15 градусів С = 0,9;
- від -15 градусів С до -20 градусів С= 1,1;
- від -20 градусів С до -25 градусів С = 1,3;
- від -25 ° С до -35 градусів С = 1,5.
Коефіцієнт H обчислюється за типом приміщення, що знаходиться вище кімнати, для якої підбираються батареї:
- неутеплений горище/технічне приміщення – 1;
- утеплена покрівля або опалювальний горище/технічне приміщень – 0,9;
- тепла житлова кімната – 0,8.
До отриманого результату додайте 10-15%
Фінальні розрахунки
Розібравшись у всіх коефіцієнтах, продемонструємо, як формула працює на практиці. Припустимо, що батареї підбираються для кімнати з такими характеристиками: площа – 17 кв. м; вікна – площею 20% від загальних розмірів приміщення, що виходять на північну сторону і мають подвійне скло; стіни – дві зовнішні з поверхневим утепленням; стелі – 2,8 м; підключення – діагональне з верхньою подачею і нижній обратку; середня зимова температура – до -10 градусів С; приміщення зверху – тепла житлова кімната. Маємо: Q = 17 ? 100 ? 1 ? 1 ? 1,1 ? 1,2? 1 ? 1? 1? 0,7? 0,8 = 1256 Вт або 125 кВт.
Рада. До розрахованим параметру потужності рекомендується додати запас в 10-15%. Але не більше, щоб даремно не переплачувати за зайву теплоносій.
Отримавши загальне значення потужності, визначимо, скільки необхідно секцій батарей для якісного обігріву кімнати – тут потрібно орієнтуватися на матеріал радіаторів:
- чавунні батареї – тепловіддача однієї секції становить 145 Вт.
- сталеві – 160 Вт;
- біметалічні – 185 Вт.
Як бачите, розрахунок потужності батарей опалення по площі з поправкою на різні особливості як самих приладів, так і опалюваних приміщень – справа не з простих. Перед вами докладний алгоритм розрахунків – тільки чітко слідуючи йому, ви зможете без допомоги фахівців визначити потужність радіаторів для створення надійної опалювальної системи в своєму житлі.
Розрахунок кількості радіаторів опалення: відео
Радіатори опалення: фото
