Технологія укладання плитки на підлогу передбачає виконання наступних робіт:
- підготовки поверхні;
- укладання кахлю;
- затирання швів.
Технологія укладання плитки на підлогу.
На другому етапі будівельники рекомендують приділити велику увагу відстані між плитками, з урахуванням якого здійснюється цей процес.
Покрокова інструкція
Спочатку потрібно заміряти приміщення і зробити розмітку підлоги. При цьому враховується формат використовуваного підлогового покриття. Рекомендується нанести схему на підлогу.
Дані, отримані після виміру довжини і ширини кімнати, поділяються на параметри плитки (враховується і товщина шва).
Етапи укладання плитки.
Таким чином визначається кількість оздоблювального матеріалу, за допомогою якого буде викладений 1 ряд по ширині і довжині кімнати. Щоб отримати загальну кількість плитки, потрібно перемножити кількість цього матеріалу 1-го ряду довжини кімнати і кількість плиток ряду ширини приміщення. Шматочки цього матеріалу укладаються по всьому периметру уздовж стін.
При укладанні плитки на підлогу не слід використовувати лінії стін в якості розмітки рядів. Пов’язано це з тим, що не всі приміщення мають рівні й паралельні стіни. На підлозі проводяться 2 лінії, перпендикулярні між собою. Центр їх перетину збігається з центром кімнати. Наступні розмітки і відліки виробляються від даної точки.
Найбільш простим методом розмітки вважається укладання плитки насухо з рівним проміжком. При цьому товщина клею перевищує аналогічний показник, характерний для монтажу плитки на стіну. Подібна робота здійснюється з допомогою наступних інструментів:
- будівельного рівня;
- шпателя;
- ємності;
- пластмасових хрестиків.
Перший етап полягає в очищенні підлоги від пилу і сміття. Починається укладання плитки з кута. Клейова маса готується з урахуванням його життєздатності. Подібна інформація вказана на етикетці. Розрізається обробний матеріал по лінії, яка відзначається олівцем. Для цього застосовується плиткоріз. Спочатку з його допомогою надрізається глазур плитки. Потім важелем вона ламається.
Якщо плитка укладається на нерівна підлога, тоді використовується подушка із спеціального розчину, товщина якої коливається в межах 2-3 див. Поставити кахлі за рівнем можна за допомогою рейок. Їх товщина повинна дорівнювати аналогічним показником, характерним для шару розчину. Готується він малими порціями в співвідношенні 1:6 чи 1:4. Суміш, поміщена між рейками, вирівнюється за допомогою правила. Гумовою киянкою підганяється плитка на 1 рівень один до одного.
Головні моменти
Зазвичай укладання плитки на підлогу починають з центру кімнати.
Положення встановлених плиток контролюється рівнем. Надлишки суміші видаляються ганчіркою. Подібна технологія застосовується для укладання плитки по всій площі підлоги кімнати. Через 2-3 діб по остаточному покриттю можна ходити. Зазор між матеріалом заповнюється спеціальною сумішшю. Щоб цей показник між плитками був однаковим, застосовуються пластикові хрестовини.
Необхідно врахувати, що напрямні рейки, встановлені по периметру кімнати, видаляються після повного висихання клейового складу. Для встановлення потрібного зазору між шаблоном-плиткою і стінкою встановлюється шматок оздоблювального матеріалу потрібної товщини.
Наносити клей на зворотну сторону плитки. Поширеною помилкою при облаштуванні такого покриття є нанесення клею на підлогу. Обробний матеріал з нанесеним на неї клеєм прикладається на відповідну ділянку. При цьому плитка рівномірно притискається. Це дозволить клею розтектися по всьому основи підлоги, яке знаходиться під нею.
Гумовим шпателем затираються шви між плитками. Цей процес здійснюється після повного затвердіння клейової суміші. При цьому рухи виробляються по діагоналі оздоблювального матеріалу. Надлишки висохлої затирання видаляються з допомогою вологого поролону. Шви можна розгладити циліндричної паличкою. Вона додасть їм овальну форму.
Різна ширина шва після заповнення затіркою стає непомітною.
Ще одним важливим моментом при облаштуванні такої підлоги є ширина шва. При використанні дорогого матеріалу він повинен бути мінімальним. Хороша плитка укладається на підлогу з зазором 0,5 мм. Потрібно врахувати, що відсутність швів може призвести до потріскування плитки при температурному розширенні.
У будь-якому випадку потрібно врахувати, що виріб не повинно стикатися з поверхнями, що деформуються. Тому рекомендується встановлювати чавунну ванну від подібного покриття на деяку відстань. Даний зазор не повинен бути менше 2 мм Закласти шви можна силіконовим герметиком.
Рекомендується проводити укладання плитки на підлогу горизонтальними рядами. У цьому випадку укладений матеріал легко піддається демонтажу. Якщо розчин не скам’янів, тоді шпатель заганяється між стіною і плиткою. Остання очищається від розчину і заново вкладається.
Якщо потрібно зняти плитку між рядами, тоді застосовується болгарка. Дефектний матеріал ріжеться по всьому периметру. Центральна частина вибивається молотом або перфоратором. На звільнене місце встановлюється новий виріб. Важче ріжеться керамограніт. Він володіє високою міцністю. Для цього застосовується коло з алмазним напиленням.
Необхідно зазначити, що порядок укладання плитки на підлогу і на стіну практично не відрізняється між собою. До відмінних рис фахівці відносять наступні моменти:
- промазування заґрунтованій стяжки клеєм;
- нанесення рівномірного шару клею в місці укладання плитки;
- розрівнювання суміші;
- промазування статевої плитки тонким шаром приготованого розчину;
- установка оздоблювального матеріалу.
При наявності рівної стяжки і великої статевої плитки (при її укладанні потрібно стежити за сходженням всіх куточків. У підсумку вийде рівна площина. Головне – стежити за сходженням куточків.