Душова кабіна своїми руками з піддоном: як правильно зробити +фото

Все частіше, для економії місця у ванній кімнаті відмовляються від встановлення громіздких чавунних або сталевих ванн, встановлюючи замість них душові кабіни. Можна встановити типовий заводський варіант такого виробу або зібрати конструкцію самостійно. У цій статті піде мова про те, як зробити душову кабіну своїми руками.

Зміст:

• Детально про самостійне створення душової кабіни
• Приступаємо до роботи
• Етап підготовки
• Збираємо конструкцію індивідуального піддону
• Монтуємо та підключаємо пристрої
• Монтуємо кріпимо бокові панелі і двері

Детально про самостійне створення душової кабіни

На даний момент найбільшою популярністю користуються саморобні споруди з заводським піддоном з чавуну, сталі, акрилу або виготовленого самостійно.

Душова кабіна своїми руками виготовляється будь-якої бажаної форми і розмірів. Тут обмеженням може бути тільки ваша фантазія і габарити приміщення ванної.

Самостійно виготовлений для неї піддон надає певні переваги перед заводськими виробами:

• абсолютно довільні розміри і форма — немає прив’язки до габаритів душових кабін потокового виготовлення;
• індивідуальність дизайну і органічність вписуваних в приміщення форм схову та її обробки;
• вибір обладнання та функціоналу тільки згідно вашим перевагам;
• виборча, що відповідає саме вашим потребам ергономічність;
• можливість влаштування теплої підлоги не тільки на підлозі ванної, але і в піддоні душової кабіни (див. фото);
• важливий чинник — істотно нижча, ніж у промислових моделей ціна. При цьому, набір функціоналу, якість обробки, надійність та естетичність такої душової кабіни за всіма статтями серйозно перевершить типових конкурентів в критерії витрачених коштів.

Відносним недоліком таких конструкцій можна вважати високу складність робіт по влаштуванню гідроізоляції, виготовлення якісного зливу, укладання плитки або мозаїки на саморобний піддон. Крім того, ця робота вимагає досить пристойного інженерного досвіду в конструюванні каркасних конструкцій і навичок їх виготовлення, а так само займає набагато більше часу, ніж монтаж стандартної, заводський душової кабіни.

Незважаючи на всі ці труднощі, результат таких робіт, все більше завойовує серця домашніх «Кулібіних», оскільки вражає своєю неповторною індивідуальністю.

Приступаємо до роботи

Для початку визначимося з місцем установки і розміром майбутньої душової кабіни.

По можливості, варто розташовувати якомога ближче до місця вже готових водопровідних і каналізаційних комунікацій – це дозволить трохи заощадити на трубних розводках.

Мінімальний розмір кабінки повинен бути не менше 80 -80 см, а якщо дозволяє площа варто спорудити кабіну 120 – 150 див., можна і більше. З піддоном такого розміру ви точно не будете відчувати нестачі простору і зможете комфортно прийняти душ удвох з коханою людиною.

Наступним етапом вибираємо тип установки піддону. Він може бути з вбудованим (утопленим в підлогу) зливом або встановленим на узвишші (постаменті), під яким буде проведена розводка зливних труб.

Етап підготовки

У багатоповерхових будинках дуже рідко вдається втопити труби зливу на достатню глибину по відношенню до рівня підлоги, тому далі будемо розглядати другий варіант пристрою з піддоном – на постаменті.

Отже, діємо наступним чином:

• очищаємо місце, на яке планується монтаж кабінки від сміття, бруду, пилу і грунтуємо водостійкою грунтовкою;
• обробляємо виділену поверхню ізолюючим складом – гідроізоляційної мастикою у три шари (див. фото);
• укладаємо труби каналізації і монтуємо на їх вхідний розтруб зливний трап майбутнього піддона;
• надійно фіксуємо труби і трап цементним розчином і даємо добу підсохнути.

Далі готуємо матеріали та інструменти:

• цегла – з обпаленої глини, силікатна, краще керамічний. Він більш стійкий до вологи. Можна використовувати піноблоки з бетону;
• гідроізоляція – наприклад, бітумна мастика або рідке скло;
• цемент, пісок, вода та наповнювачі;
• оздоблювальні матеріали – кахельні або мозаїчні плитки;
• водостійкий клей для плитки або мозаїки;
• водонепроникна затирочна суміш;
• ємність для замішування розчину;
• кельма (кельма);
• рулетка, водяний рівень і набір шпателів, включаючи гумовий.

Збираємо конструкцію індивідуального піддону

Розіб’ємо процес влаштування піддону душової кабіни на послідовні етапи. Вони такі:

• розмічаємо, згідно з проектом розміри і форми піддону з допомогою маркера;
• викладаємо по розмітці бортик піддону на висоту, що перевищує рівень трапа на 12 – 15 см;
• заливаємо майбутній піддон бетонною сумішшю. Рівень заливки повинен бути нижче на сумарну товщину плитки, якої планується декорувати піддон і шару клею під нею;
• після висихання формуємо похилу площину у бік зливу (не менше 3 градусів), здійснюємо гідроізоляцію і штукатуримо вологостійкої цементною сумішшю;
• Декоруємо піддон кахлем або мозаїкою і проводимо затірку швів водовідштовхувальним розчином.

Плитку для облицювання піддону варто вибрати керамічну, не піддається впливу вологи і побутової хімії або скляний. Дуже добре зарекомендувала себе мозаїка на скляній основі – крім чудових естетичних властивостей – вона дуже стійка до агресивних середовищ і крім того не ковзає як інші.

При бажанні влаштувати теплий піддон, слід врахувати, що після укладання нагріваючого кабелю, шар стяжки над ним повинен бути не менше 3 – 4 см, а під покладеним нагріваючим проводом, слід укласти екструдований полістирол або інший утеплювач. Крім того для компенсації теплового розширення, перед заливкою бетону, обов’язково потрібно влаштувати прошарок по периметру теплої підлоги з пінопласту або іншого матеріалу зі схожими властивостями.

Важливо! Цементна стяжка схоплюється протягом доби, а повністю застигає тільки через 20 – 30 днів, тому при організації теплої підлоги включати його можна тільки через місяць після заливки.

Недотримання цієї рекомендації може призвести до розтріскування поверхні піддону і поклеенной на нього плитки.

Монтуємо та підключаємо пристрої

Будь-яка душова кабінка в базовому оснащенні забезпечена змішувачем, стаціонарною душовою лійкою і гнучким шлангом, підключеним до пересувного водораспределителю. Ці прилади монтуються в основному на стінку кабіни і підключаються до внутрішнього (невидимого) підводці виготовленої заздалегідь в штробах на стінах.

Крім водорозподільних пристроїв бажано забезпечити внутрішню підсвітку.

Для цього встановлюють вологозахищені світильники з IP 64 і підключають їх через вимикач влаштований поза душової кабіни кабелем з подвійною ізоляцією покладеним в електро-гофротруби, з використанням заземлюючого контакту і захисної автоматики – ПЗВ.

При бажанні можна додати зручностей: придбати додатково встановити модуль з форсунками для гідромасажу, пристроєм зв’язку, радіо, температурними датчиками, та іншими прибамбасами.

Таке задоволення крім комфорту серйозно додасть клопоту з облаштування прихованих підводок води, кабелів зв’язку, термопар та інших необхідних електронних компонентів, які забезпечують роботу всієї цієї техніки.

Монтуємо кріпимо бокові панелі і двері

Душовий піддон готовий, обладнання встановлено. Тепер саме час подумати, як захистити ванну кімнату від летять в різні сторони струменів від гідромасажу і бризок душової лійки.

Найбільш простим варіантом можна вважати шторку з поліетиленової плівки.

Для влаштування такої шторки достатньо придбати нікельовану трубу, одягнути на неї фланці і прикріпити в отвір стін за допомогою саморізів. На трубу одягаємо кільця, на них чіпляємо шторку – система готова.

Якщо у вас немає схильності до аскетизму та мінімалізму, варто розглянути варіант пристрою бічних стінок і дверей душової кабіни з ударостійкого скла або на худий кінець з плексигласу (оргскла).

Такі системи можна спорудити з готових секційних модулів, пропонованих до продажу. Вони запропоновані в розмаїтті всіляких конфігурацій і розмірів. При творчому підході ними можна облаштувати душову кабінку будь-якої форми і розміру (див. фото).

Переважно вибирати модульні конструкції їх скла кріпиться в алюмінієвий або пластиковий профіль. Такі системи легко кріпляться як до душового піддону, так і до прилеглим до нього стін. Скла бічних панелей надійно кріпляться в профіль з допомогою силіконового клею, а направляючі профілі, які будуть встановлені розсувні двері, монтуються на піддон і стеля з допомогою звичайних саморізів, закручених у анкера (пластикові втулки, забиті в несучу поверхню).

Після влаштування такої конструкції залишається тільки прикрутити розсувні ролики на скляні двері, навісити їх на направляючі профілі та відрегулювати точне прилягання стулок в закритому положенні.

У цій статті докладно розглянуто виготовлення душової кабіни своїми руками, включаючи самостійне спорудження піддону. Існують також варіанти кабінок індивідуального виготовлення з використанням стандартних заводських піддонів.

Такі пристрої окремо описувати ми не стали з причини повної ідентичності процесу їх виготовлення описаному вище, хіба що за винятком етапу формування саморобного піддону.