Зміст
Штукатурка може бути простою, поліпшеною і високоякісною. Всупереч поширеній думку, ці визначення не відносяться до якості матеріалу, а до технології проведення робіт і характеристиками обробки, які регламентуються вимогами та правилами Дбн та ДСТУ. Розглянемо відмінності поліпшеної штукатурки від інших видів штукатурної обробки і вимоги, яким вона повинна відповідати.
Відмінності різних видів штукатурки
Виконання простого штукатурення можливо в тих випадках, коли вимоги до якості готового покриття не надто високі. Цей вид обробки вимагає нанесення двох шарів – обризга і грунту – і найчастіше використовується в нежитлових приміщеннях.
Коли до покриття стін пред’являються середні або високі вимоги, виконується поліпшена штукатурка. Її використовують в тих випадках, коли не потрібно ідеально гладке підставу, і на оштукатурену поверхню буде наноситися структуроване фінішне покриття або укладатися плитка. Технологія роботи передбачає наявність трьох шарів: обризга, грунту і накривки.
Високоякісна штукатурка має схожу з поліпшеною технологію нанесення, однак вимагає не менше одного додаткового шару грунту. Штукатурне покриття такого рівня дозволяє отримати ідеально вирівняний по вертикалі і горизонталі поверхню.
Поліпшена штукатурка: товщина шарів
Вимоги до виконання робіт і якістю одержуваного покриття прописані в документі СНиП 3.04.01-87 «Ізоляційні і оздоблювальні покриття».
Згідно технології поліпшене штукатурення виконується в 3 шари. Товщина кожного з них залежить від матеріалу основи і розчину і прописано в правилах СНиП.
Рада: технологія виконання поліпшеної штукатурення не вимагає обов’язкового використання маяків, але для полегшення роботи по вирівнюванню поверхні і контролю над товщиною шарів новачкам все-таки рекомендується працювати по маяках.
Кожен шар наноситься тільки після того, як схопиться попередній. Загальна товщина матеріалу варіюється в межах 2 див. Коли цей показник необхідно перевищити, на підставу набивається металева сітка. Фахівці рекомендують використовувати її також при оштукатурюванні стін з пінобетону, при роботі по дереву і металу. Армуюча сітка у всіх випадках допомагає запобігти виникненню тріщин.
У діючих СНиП відсутній регламент по кріпленню штукатурної сітки, і її згадка в документах носить рекомендаційний характер.
Допустимі відхилення для поліпшеної штукатурки
У відповідності зі СНиП 3.04.01-87 оштукатурені поверхні можуть мати відхилення, які не є порушення норми:
- від вертикалі і горизонталі покриття може мати відхилення не більше 2 мм на 1 м довжини;
- на всю висоту стіни поверхня може бути відхилена не більше ніж на 10 мм;
- відкоси вікон і дверей, стовпи, пілястри, лушпиння можуть бути відхилені не більше ніж на 2 мм від вертикалі і горизонталі на 1 м довжини;
- радіус криволінійних поверхонь може бути відхилений на 7мм від величини, зазначеної в проекті (контроль здійснюється з допомогою лекала);
- ширина укосу може відрізнятися від проектної на 3 мм.
Важливо! СНиП для поліпшеної штукатурки не допускає наявність на поверхні відшарувань, тріщин, раковин, висолів, а також видимих слідів інструменту, який використовувався для затирання.
Вимоги до якості використовуваних штукатурних складів
Контроль якості використовуваного матеріалу і розчину здійснюється на основі ГОСТ 28013-98 «Розчини будівельні. Загальні технічні умови».
За Гостом розчин для поліпшеної штукатурки зобов’язаний відповідати наступним вимогам:
Додатковою вимогою ГОСТ є наявність у розчину документа, в якому зазначаються:
- число і час приготування;
- марка розчину;
- кількість;
- рухливість;
- в’яжучий компонент;
- стандарт.
Контроль якості штукатурних робіт
Контроль над дотриманням вимог Дбн та ДСТУ здійснюється на трьох етапах: на етапі підготовки, в процесі робіт та на етапі огляду і приймання готового підстави.
Для контролю на підготовчому етапі необхідно:
- перевірити якості розчину;
- визначити вологість стін і температуру;
- переконатися в якості очищення стін від бруду.
У процесі виконання штукатурних робіт ведеться контроль вертикальності і горизонтальності, а також якості одержуваних покриттів.
На останньому етапі контроль полягає у перевірці міцності зчеплення висохлого розчину зі стіною і якості поверхні, що пройшла ошкурювання.