Зміст
Необхідність забезпечення обміну повітря в квартирі стає більш нагальною – цьому сприяє широке використання все більш герметичних вхідних дверей, вікон та балконних блоків. У зв’язку з цим підвищується значення наявності та справності систем, що забезпечують повітрообмін, необхідний для підтримання кисневого балансу та нормального рівня вологості. Особливе значення має якісно обладнана вентиляція у ванній, без якої підвищена вологість в цьому закритому приміщенні може приводити до дуже негативних наслідків.
Види вентиляції
Вентиляційні системи можна поділити на кілька типів залежно від їх призначення, конструкції та різновиди повітрообміну.
Вентиляція у ванній і туалеті може бути:
- витяжний, що забезпечує відтік повітря через вентиляційні шахти;
- припливної, спрямованої на забезпечення додаткового припливу свіжого повітря, який створює тиск і сприяє виведенню старого;
- змішаної, заснованої на комбінованій дії витяжної і припливної вентиляції.
Залежно від своєї конструкції вентиляція у ванній кімнаті і туалеті буває:
- безканальної, що здійснюється за рахунок стінних отворів, що ведуть до загальних вентканалів багатоквартирного будинку;
- канальній, що використовується для підведення вентиляційної труби в місцях, які потребують інтенсивного повітрообміну для видалення пари, пилу, запахів, підвищеної вологості.
За способом організації руху повітря вентиляція в квартирі ділиться на природну і примусову.
Вимоги до системи вентиляції
Недостатня вентиляція у ванній кімнаті сприяє створенню несприятливого мікроклімату, появі запаху каналізації, конденсату на стінах, розвитку шкідливої для здоров’я людини цвілі, псуванні обробки. Повітрообмін повинен здійснюватися за рахунок видалення застояного старого повітря, що містить вуглекислий газ і водяна пара, і заміни його новим, свіжим.
За нормами СНиП інтенсивність припливу повинна становити 25 м3/год для окремої ванної кімнати і 50 м3/годину для суміщеного санвузла.
Перевірка
Перевірку достатності повітрообміну у ванній і працездатного стану загального каналу будинку можна провести без всяких приладів. Для цього при закритих дверях і вікнах підносять до решітці вентиляції паперову серветку. Якщо вона притягається – вентиляція працює справно. Коли не притягується, процедуру повторюють, відкривши двері або вікно. Якщо після цього серветка прилипає до решітці – значить, квартира дуже герметична, не вистачає надходження повітря. Відсутність притягнення і в цьому випадку говорить про те, що вентиляція у ванній кімнаті і туалеті не функціонує.
За результатами перевірки можна зробити наступні висновки:
- якщо при відкритому вікні вентиляція працює, а при закритому – немає, значить, треба подбати про встановлення на вікна пристроїв мікропровітрювання;
- у тому випадку, якщо при закриванні двері у ванну потік повітря зупиняється, необхідно подбати про монтажі додаткової решітки на дверях або в стіні санвузла;
- при повній відсутності тяги потрібно задуматися про прочищення вентканала.
Порада: забитий вертикальний канал можна спробувати очистити пилососом, імовірний успіх для мешканців верхнього поверху. В інших випадках потрібно виклик сантехніків для прочищення з дахів будинку. Ще один варіант – пристрій примусової витяжки. Вентилятор буде видаляти старий повітря, якщо в каналі залишився хоча б невеликий просвіт.
Незалежно від результатів перевірки роботи природної вентиляції у ванній кімнаті і туалеті рекомендується встановити примусову витяжну вентиляцію, яка допоможе вирішити проблему вогкості і усуне інші негативні фактори.
Основа ефективного провітрювання – це поєднання природної та примусової вентиляції.
Організація примусової вентиляції
Для влаштування примусової вентиляції у вашій ванній кімнаті і туалеті вам потрібно зробити наступне:
- вибрати підходящий вентилятор;
- визначитися зі схемою підключення приладу;
- підготувати вентиляційний канал до роботи (очистити від сміття);
- встановити пристрій для примусового повітрообміну.
Вибір вентилятора
Ключову роль у правильному підборі пристрою грає його продуктивність, яку потрібно розраховувати, орієнтуючись на площу приміщення. Для ефективного провітрювання і вентилювання ванної повітря в ній повинен оновлюватися від 5 до 8 разів протягом години. Отже, продуктивність вентилятора потрібно вираховувати за формулою:
5(8) Х площа ванної + 20% = необхідна продуктивність
Важливо! При виборі потрібно звернути увагу на рівень шуму вентилятора – він повинен знаходитися в межах 35 ДБ.
Установка і підключення приладу
Вентилятор може розміщуватися всередині воздуховода або ж на виході вентиляційного каналу. В даний час найбільш популярний другий варіант з розміщенням осьового радіального вентилятора. Спосіб монтажу приладу залежить від його конструкції: вентилятор можна закріпити за допомогою рідких цвяхів або дюбелів, які можуть йти в комплекті з пристроєм.
Варіанти підключення
Найскладніше в установці вентилятора – це правильно його підключити. Для цього вам необхідно вибрати із запропонованих варіантів найбільш зручну для вас схему підключення.
- Найпростіша схема підключення приладу до окремого шнурковому або клавішного вимикача, який купується окремо і приєднується з допомогою дроту згідно інструкції виробника.
- У якості більш раціонального рішення можна використовувати схему підключення, яка забезпечить синхронізацію роботи вентилятора і вимикача світла у ванній. Такий спосіб підключення найкраще реалізувати на етапі ремонту ванної.
- Найбільш зручним варіантом є установка приладу з вмонтованим чи приєднаним таймером. Вентилятор, оснащений таймером, буде включатися самостійно через заданий проміжок часу, забезпечуючи найбільш якісну і ефективну вентиляцію.
- Нестандартним і непоширеним рішенням є підключення пристрою з датчиками вологості. Вартість такого приладу досить висока, однак він як не можна краще підійде до умов ванної кімнати.
Способи монтажу
Найчастіше пристрій вентиляції у ванній не вимагає використання додаткових повітроводів. Якщо ніша витяжної шахти розташований у ванній або суміщеному санвузлі, достатньо просто встановити в неї вентилятор.
При роздільному санвузлі витяжний отвір зазвичай розташовується в туалеті, а у ванній є сітка, що з’єднує два приміщення. В такому разі може бути організована вентиляція в туалеті з застосуванням пристрою більшої потужності, що обслуговує обидва приміщення. Можна також використовувати два вентилятора меншої продуктивності: один буде переганяти повітря з ванною в туалет, другий – заганяти в загальний канал.