Зміст
Варильна поверхня і духова шафа являють собою потужні споживачі електроенергії, для підключення яких повинна використовуватися виділена лінія з окремою розеткою спеціальної конструкції.
Види варильних панелей
Залежно від конструктивного виконання розрізняють два види варильних поверхонь:
Важливо! Підключення незв’язаної варильної поверхні та духовки можна виконувати в одну розетку. Для живлення кожного з цих пристроїв прокладається власна лінія.
Індукційні плити
Таке обладнання можна виділити в окрему групу не стільки завдяки особливостям його підключення, скільки з-за незвичайного принципу дії, в основі якого лежить нагрівання металевого посуду під дією потужного електромагнітного поля, створюваного на поверхні пристрою. Таке поле викликає протікання вихрових струмів в металі, з якого виготовлений посуд, що і викликає його нагрівання.
До переваг індукційних плит відноситься:
В даний час індукційні плити не дуже поширені, оскільки мають деякі недоліки:
Вибір пристроїв для підключення панелі
Потужність більшості моделей сучасних духових шаф становить 3-3,5 кВт. Варильна поверхня споживає до 7 кВт. Для підключення духової шафи необхідно використовувати силову розетку й електричні кабелі, номінальний струм яких становить не менше 16 ампер. Харчування більш потужних моделей цього кухонного обладнання здійснюється через силові розетки з номінальним струмом 32 А, при цьому кожен з таких споживачів повинен мати одну розетку.
Що стосується вибору кабелю, по якому здійснюється підключення варильної панелі або духової шафи до розподільного щитка, то при номінальному струмі 16 А слід вибирати мідний кабель перетином 2,5 мм2, а при струмі 32 А – 6 мм2.
Для полегшення вибору необхідного перерізу може бути використана наступна таблиця:
Більшість сучасних варильних панелей поставляється без електричної вилки, її необхідно підбирати у відповідності з встановленим штепсельним роз’ємом, а також використовуваної схемою підключення пристрою і напругою мережі живлення.
Способи підключення
Для підключення варильної поверхні можна використовувати одну з наступних схем:
Заздалегідь визначити одну з схем, з якої буде виконуватися підключення, не представляється можливим. Тому виробники не оснащують варильну панель стандартної електричної виделкою.
Що стосується менш потужних споживачів, якими є духові шафи, то вони призначені для роботи від побутової електромережі напругою 220 В. Тому таке обладнання комплектується стандартною євровилкою, передбачає в своїй конструкції наявність заземлюючих контактів. Така комплектація можлива для духових шаф, номінальний струм яких не перевищує 16 А.
Однофазне підключення споживачів здійснюється за допомогою трижильного кабелю, до складу якого входить фазний (L), нульовий (N) і заземлюючий (PE) провідник. Якщо установка варильної панелі виконується в будинку старої споруди, де проводка прокладена алюмінієвим кабелем, то лінію, яка живить ці споживачі, необхідно замінити з метою забезпечення необхідного рівня надійності та електричної безпеки.
Для установки варильної поверхні своїми руками, а також підключення особливо потужних моделей духових шаф використовується силова розетка з номінальним струмом 32 А, яка в обов’язковому порядку оснащена заземлюючим контактом. За зовнішнім виглядом такий пристрій нагадує трифазну розетку.
Підключення лінії до електрощита
При підключенні варильної поверхні або духової шафи до електричного щитка для кожного з цих електроприладів слід використовувати одну лінію, захищену власним автоматичним вимикачем. При цьому для споживачів з номінальним струмом 16 А використовується автомат на 25 А, а для споживачів, номінальний струм яких становить 32 А, — автомат на 40 А.
В обов’язковому порядку необхідно підключати захисне заземлення. У таких споживачів, як варильна поверхня або духова шафа живильний кабель має одну заземлюючу жилу, яка приєднана до корпусу електроприладу і виведена для підключення до відповідного контакту на електричній вилці. Заземляюча жила має жовто-зелений колір ізоляції.
Важливо! Не можна переплутати місцями заземлюючий і нульовий провідник при їх підключенні. Одна така помилка може призвести до дуже тяжких наслідків.
Часто трапляється так, що виведені для підключення варильної поверхні дроти мають однаковий колір ізоляції, або їх маркування не відповідає загальноприйнятій. При підключенні своїми руками такого споживача слід обов’язково переконатися, що всі висновки приєднані правильно.
Якщо фазний провідник ідентифікувати досить легко за допомогою звичайної індикаторної викрутки, то відрізнити нульовий провід від заземлюючого часто виявляється набагато складніше. Для того щоб зробити це використовується тестер.
Визначення фазного, нульового і заземлюючого проводів може бути виконано за наступним алгоритмом:
Пряме підключення
Одним з варіантів установки варильної панелі є пряме з’єднання напруги електричного дроту з клемником цього обладнання. У цьому випадку розетка взагалі не використовується. Таке підключення вважається найбільш надійним, однак може доставити ряд незручностей при експлуатації варильної поверхні. Для її відключення від електромережі доведеться використовувати тільки штатний вимикач на панелі управління. У разі виходу з ладу цього вимикача знеструмити варильну поверхню буде досить складно.
Виконання робіт
Порядок дій з підключення варильної поверхні або духової шафи своїми руками може бути наступним:
- Вибір перерізу електричного кабелю, за допомогою якого буде підключатися це обладнання, а також номінального струму автоматичного вимикача і розетки. Якщо лінія електроживлення вже прокладено, то необхідно оцінити її параметри в залежності від потужності обладнання, що підключається. У разі невідповідності цих параметрів доведеться прокласти ще одну лінію з використанням більш потужного кабелю.
- Керуючись інструкцією по експлуатації варильної панелі, а також приймаючи в увагу характеристики домашньої електромережі, може бути вибрано однофазне, двофазне або трифазне підключення. Щоб дізнатися схему підключення варильної поверхні до мережі, а також її номінальні параметри, слід скористатися інструкцією по експлуатації. Крім того, у більшості моделей подібного обладнання, що є нескладна електрична схема, яка нанесена на корпус пристрою безпосередньо біля клемника.
- Виконується прокладка електричного кабелю до розподільного щитка. Підключення варильної поверхні або духової шафи необхідно виконувати з використанням пристрою захисного відключення. Наявність УЗО допоможе вчасно виявити можливі пошкодження ізоляції і запобігти наслідки замикання фази на землю.
- Підключення електричної вилки відповідно до маркування проводів. Заземлюючий контакт завжди має відмінності від фазного і нульового. Він може відрізнятися за формою, розміром і розташуванням.
- Встановлюється силова електрична розетка. В більшості випадків використовується проводка схованого типу, передбачає попереднє штроблення стін, а також виготовлення ніші в стіні, призначеної для установки монтажної коробки.
- Підключення кабелю на електричному щитку з використанням автоматичного вимикача і ПЗВ (як альтернатива цим двом пристроям може бути використаний диференціальний автомат).
Підключення потужних побутових споживачів своїми руками є хоча і не складним, але дуже відповідальним завданням, для виконання якого необхідно ретельно дотримуватися рекомендацій виробників цього обладнання, а також дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з елементами електричної мережі.