Миргородська порода свиней: характеристика, фото, особливості змісту, плюси і мінуси

Миргородські свині вимагають від фермера затратити чимало часу і коштів на їх догляд і утримання, але в майбутньому це обов’язково окупиться, адже це одна з найкращих сальних порід. Порода поширена в південній частині Росії, центральній та північній частинах України, а також в Республіці Білорусь.

Миргородська порода свиней: характеристика, фото, особливості змісту, плюси і мінуси

Загальна характеристика породи

Миргородську породу свиней вдалося отримати завдяки складного схрещування особин різних порід. Провідні вчені, фахівці та працівники ферм схрещували наступні породи:

  • білоруська чорно-ряба;
  • велика чорна;
  • темворская;
  • велика біла;
  • середня біла;
  • беркширська (тільки чоловічі особини).

В результаті подібних маніпуляцій і з’явилася Миргородська порода свиней. Її особини поєднують в собі відразу кілька рис, характерних для всіх брали участь у схрещуванні порід.

Зовнішній вигляд

Миргородські свині досить колоритні за своїми зовнішніми даними. Це виражається не тільки у своєрідному забарвленні, але і інших особливостях їх виду. Достатньо лише один раз побачити свиней цієї породи, після чого переплутати їх з іншою буде важко.

Забарвлення особин може бути різним, однак найбільш часто зустрічаються такі:

  • рівномірно чорне забарвлення;
  • строкато-чорний;
  • чорно-рудий.

Також бувають проміжні відтінки, переходять з одного в інший (у кожної особи індивідуально).

Що стосується інших зовнішніх даних розглянутої породи, то їх можна позначити так:

  • широке тулуб;
  • міцна статура;
  • глибока грудна частина;
  • широкі і м’ясисті плечі;
  • широка спина;
  • прекрасно розвинені окосту;
  • шкіра не має складками і досить еластична;
  • широко розставлені, щільні, м’ясисті задні краю нижньої щелепи (ганаши);
  • голова середнього розміру (не груба);
  • довжина рила – середня;
  • середніх розмірів вуха, спрямовані вперед;
  • правильно розвинені, міцні, сухі ноги;
  • міцні копита;
  • тулуб покрите довгою і блискучою щетиною.

У цієї породи є одна специфічна особливість – характерні плями по всьому тілу, чого немає у особин будь-який інший породи (з урахуванням еластичною і гладкою шкіри без складок).

Продуктивні особливості

Миргородська порода стала популярною не тільки завдяки своїм нестандартним зовнішніми даними, але також з-за своїх особливостей в продуктивному плані:

1Плодовитость

Свиноматки цієї породи дуже плідні. В ході одного опоросу може з’явитися 10 і більше поросят. Кожен з них на момент народження важить близько 1,2 кг.

Всього за 1 день одне порося здатний набрати близько 700 г маси. Їх вага досягає центнера вже через 6 місяців.

І навіть із середнім показником молочної продуктивності свиноматки (до 50 кг на гніздо) потомство розвивається швидко і впевнено.

2Мясо

Забійний вихід відгодованої за всіма правилами особини цієї породи дорівнює показнику у 85%. Фахівці не дуже хорошої думки про якість м’яса, підкреслюючи, що у інших порід м’ясо набагато краще. Але недоліки якості м’ясної продукції впевнено компенсуються кількістю:

  • маса дорослого кнура може бути на рівні 270 кг;
  • маса дорослої матки – близько 240 кг.

3Сало

Про сало Миргородських свиней ходять справжні легенди. На території України ця порода неймовірно популярна саме завдяки ніжному і дуже смачного сала, якими володіють ці свині. А враховуючи, що «сало та горілка» (сало і горілка) – чи не національне блюдо цієї країни, то думку українських експертів можна довіряти.

Однак якщо цього мало, то ось декілька підтверджених фактів:

  • у середньому, сало має 4,5-5 см ширини і має вкрай високою якістю і смаком;
  • сало свиней Миргородської породи вважається еталонною у всьому світі;
  • спочатку порода виводилася тільки для вирощування в межах України, але з-за своїх унікальних характеристик порода стала вельми популярною в Росії та республіці Білорусь (це стосується тільки розведення, а ось вже готова продукція встигла побувати мало не в кожній країні світу);
  • в честь Миргородської породи влаштовується щорічне свято – «Свято Миргородської свині» (проводиться на початку жовтня, в місті Миргород, звідки і з’явилася порода).

Характер породи

Миргородським свиням властиво спокій. Вони впевнено йдуть на контакт з людиною, а якщо й проявляють агресію, то виключно по справі. Дана порода не любить швидкі рухи (крім малих грайливих поросят), тому навіть голодні особини не тікатимуть стрімголов до переповненої годівниці.

Однак це цілком може зробити годує самка, т. к. харчування критично важливо для неї, щоб забезпечувати молоком своє потомство.

Миргородська порода свиней: характеристика, фото, особливості змісту, плюси і мінуси

Ця порода свиней воліє стадний спосіб життя. Якщо особини будуть залишатися наодинці довгий час, вони почнуть сильно тужити.

Миргородська порода воліє пасовищний тип змісту, тому їм важливо наявність місця для випасу.

Матки дуже добре ставляться до своїх дитинчат, а випадки відмови від потомства хоч і зареєстровані, але досить нечисленні. Також самкам властиво агресивно захищати дитинчат, але лише в разі виникнення такої потреби. Причому не важливо, буде це людина або вгодований кнур – кривдника не поздоровиться.

Зони розведення

Миргородських свиней найбільш часто вирощують у:

  • Полтавської;
  • Рівненській;
  • Черкаської;
  • Житомирської
  • і Сумській областях України.

Також порода дуже популярна в республіці Білорусь і в регіонах південної частини Росії.

Особливості змісту

Ключовими для даної породи є наступні умови:

  • обов’язкова і своєчасна вакцинація свиней;
  • постійне підтримання чистоти в приміщенні;
  • правильний раціон харчування;
  • регулярний випасання тварин у літній та весняний період.

Умови харчування

Половина добового раціону свиней повинна складатися з комбікорму на основі рибної та м’ясної борошна (для кісткових тканин), різних вітамінно-мінеральних добавок і дробленого зерна.

В половину можуть входити:

  • варену картоплю;
  • подрібнені зернові культури;
  • подрібнені (свіжі) коренеплоди, такі як ріпа, буряк, морква і т. д.;
  • молочні та кисломолочні продукти;
  • фрукти і овочі (по сезону);
  • добре порзане свіже сіно, бадилля і трава.

Також добре підходять відварні відходи з м’яса і риби.

Дорогі концентрати для свиней цілком можна замінити самостійно. Підійдуть подрібнений овес, ячмінь та пшениця (завчасно запарені окропом).

Поросят рекомендується годувати 5 і більше разів на добу. Дорослим особинам буде вистачати 3-х раз для зимового часу року і 2-х разів – для літнього.

Догляд

Миргородські свині досить невибагливі в плані змісту (порівняно з іншими породами). Досить дотримуватися лише деяким ключовим вимогам, щоб особини цієї породи відчували себе добре і комфортно:

  • Місце утримання свиней обов’язково має володіти високою герметичністю. Також там має бути тепло, оскільки ця порода абсолютно не переносить холод.

    Переохолодження викликає у свиней затримки в розвитку і сприяє виникненню різноманітних захворювань, переважно кінцівок.

  • У приміщенні, де утримуються свині, повинна бути стабільна температура. Вологість також не повинна мінятися різко, за її рівнем треба стежити.
  • Вкрай відповідально поставтеся до системи вентиляції. Відсутність протягів – головна мета, інакше у свиней будуть розвиватися легеневі захворювання навіть в теплу пору року.
  • Забиратися в хліві необхідно 3 рази в тиждень (а якщо можливо – і того частіше), а раз на місяць всі приміщення обробляється розчином натрію, і здійснюється біління за допомогою вапна.
  • Різкі запахи і гучні звуки в приміщенні категорично виключені. Миргородським свиням дуже важливі спокій і тиша, інакше вони будуть нервувати і турбуватися, що негативно позначиться на їх самопочутті.
  • Особини цієї породи потребують щоденного випасі силу того, що вони найбільш комфортно себе почувають в пасовищних умовах. Без свіжого корму і активного способу життя у них зростає ймовірність розвитку хвороб на кшталт рахіту.

    Так, Миргородській породі притаманна неквапливість, але це не означає, що вони не люблять гуляти і рухатися. Якщо деякі породи воліють пробігти кілометр, то Миргородські свині швидше будуть підкорювати вдвічі більшу відстань, але в повільному темпі.

    На випасі критично важливо забезпечити тінь від сонця. Особини зі світлим забарвленням не переносять вплив сонячних променів на шкіру. Те ж стосується і інших мастей з трохи більшою стійкістю.

    У зимовий час року у свиней має бути максимально тепло і сухо. А також важливо забезпечити постійний доступ до чистої води. Взимку прибирати у свинарнику потрібно буквально кожен день.

    Можливі хвороби

    Миргородська порода свиней володіє сильним імунітетом і хворіє досить рідко. Тим не менш, існують характерні для цієї породи захворювання, які можуть виникнути навіть при належній увазі з боку власника:

    • гельмінти;
    • короста;
    • хвороби легенів;
    • отруєння;
    • авітаміноз.

    Ймовірність зараження глистами можна істотно знизити, якщо раз в півроку очищати організми свиней в цілях профілактики. Для підбору найбільш ефективних та правильних препаратів зверніться до фахівця-ветеринара.

    Знизити ймовірність корости допоможе миття свиней раз в 3 місяці. Хвороби легенів попереджаються відсутністю протягів та переохолоджень, до яких Миргородські свині вкрай чутливі.

    Отруєння часто виникають з-за неправильного раціону, з тієї ж причини може виникнути авітаміноз (нестача вітамінів).

    Як вибрати порося?

    Перед придбанням поросят важливо пам’ятати про основні правила:

  • Купуючи поросят Миргородської породи, слід переконатися в їх чистокровности.
  • Порося повинен бути старше 1 місяця.Миргородська порода свиней: характеристика, фото, особливості змісту, плюси і мінусиДо цього віку свинарі-заводчики встигають відлучити дітей від свиноматки і привчити їх до звичайної їжі.

    Маленьких поросят не можна різко перекладати з годування молоком на стандартну їжу. Це викличе у них сильний розлад травної системи.

  • Наявність всіляких щеплень вкрай важливо. Купували порося повинен бути на 100% здоровий.
  • Представники цієї породи – стадні істоти, для їх якнайшвидшої адаптації краще закуповувати 2-3 особин.
  • Виключити факт шахрайства можна по забарвленню поросят: у Миргородської породи він найчастіше чорно-строкатий. Але чорна або чорно-руда забарвлення теж буває.
  • Можна звернути увагу на будову тулуба порося:
    • воно повинно бути довгим і дуже широким;
    • морда – конусоподібна витягнута вперед;
    • вуха будуть невеликих розмірів, майже повністю стоячі, трохи повернені в сторони.
  • Бути на зв’язку зі свинарем, у якого купувалися поросята, – хороша ідея. У поросят може бути специфічний характер або особливі переваги в їжі. Дізнавшись, чим харчувалася мати, можна підібрати відповідний раціон. Те ж стосується і поведінки. Також свинар зможе дати важливі поради, як більш досвідчений разводчик.
  • Якщо змінити раціон харчування або навколишнє оточення занадто різко, то з адаптацією до нового місця виникнуть проблеми. Правильніше буде поступово підготовляти поросят до умов утримання. Тоді процес адаптації пройде максимально швидко і легко.

    Плюси породи

    Миргородські свині у рівній частці володіють позитивними і негативними сторонами.

    До переваг можна віднести:

  • Схильність до набору маси. З раннього віку у поросят простежується міцна і масивна конструкція. У представників породи гармонійно розвивається тулуб, з вираженими м’ясними формами якого добре наростає жирова тканина і сало.
  • Годівля та відгодівлю. Миргородська порода свиней невибаглива в плані їжі. Їм не важливо якість корму, головне – його калорійність.

    Миргородські свині настільки легко набирають масу, що не потрібно використовувати спеціальні системи відгодівлі. Навіть при низької якості їжі швидкість відкладання жирових запасів дуже висока.

  • Любов до пасовиська. Починаючи з весни і до перших заморозків восени, свиней утримують на пасовище. Вони з задоволенням перебувають на свіжому повітрі і великих територіях. Заганяти в приміщення їх краще тільки вночі.

    Миргородські свині отримують серйозні опіки при прямих сонячних променях (шар жиру під шкірою буквально плавиться). Слід забезпечити укриття, де вони зможуть сховатися від спеки.

  • Іншими словами, заводчики підкреслюють наступні переваги породи:

    • невибагливість до умов утримання та харчування;
    • швидке накопичення маси (м’ясо, сало);
    • збалансована конструкція тіла;
    • можуть довго перебувати на пасовище без негативних наслідків;
    • надзвичайно смачне, ніжне, еталонного рівня сало.

    Мінуси породи

    Недоліки у цієї породи також присутні:

    • Якість м’яса. Сало у Миргородських свиней – першокласне, це факт. Але смакові якості м’яса оцінюються в кілька разів гірше.

      Смак і вихід м’яса підвищаться, якщо вигулювати свиней частіше і годувати їх переважно протеїновими кормами.

    • Вразливість до холоду. Врятуватися від сонячних променів можна в тіні, а ось холод проникне куди завгодно. Миргородська порода не переносить заморозків і страждає в прохолодних умовах настільки, що від нетривалого протягу може серйозно захворіти. Знижуються темпи приросту, розвиваються хронічні захворювання. А для маленьких поросят холод згубний, тому їм потрібно встановити додаткові обігрівальні лампи або перенести в тепле приміщення.

    Миргородських свиней можна вважати однією з найкращих сальних порід. Їх невибагливість, стійкий імунітет і чудового якості сало є істотними перевагами в порівнянні з іншими видами свиней. Зрозуміло, є і негативні сторони, але якщо вони не критичні для власника, то краще цієї породи знайти не вдасться.

    Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
    Залишити відповідь