Кетоз – неінфекційне захворювання, здатне серйозно похитнути молочну продуктивність кіз. Результат хвороби безпосередньо залежить від уважного ставлення до тварин, дотримання правил годівлі і своєчасності лікування.
Опис хвороби
Кетоз – небезпечне захворювання, що супроводжується порушенням обмінних процесів. Збій в обміні жирів, білків і вуглеводів призводить до накопичення кетонових тіл буквально по всьому організму. Цей токсичний продукт метаболізму, утворюючись в печінці, розповсюджується по тканинах і систем в організмі.
Вміст двоокису вуглецю визначається швидкістю прогресування хвороби, тому при аналізі лужні показники можуть бути як нормальні, так і знижені.
Кетони, що скупчуються в молоці тварин, в їх крові і сечі, погіршують загальний стан організму і роботу внутрішніх органів. У тварин, хворих кетозом, погано працює печінка, серце, нирки та інші органи.
Схильність до кетозу спостерігається у тварин:
- з зайвою вагою;
- відчувають дефіцит сонячного світла;
- вагітних і годуючих;
- мало рухаються.
Стадії кетозу
Для диференціації ступеня кетозу розрізняють дві стадії захворювання:
Причини виникнення захворювання
Першопричина кетозу криється в помилках годування удойных кіз. Проблема нечасто зустрічається у маломолочних тварин. Виділяють три основні причини кетозу:
- корми з низьким енергетичним змістом;
- велика кількість білка в раціоні;
- корми, що містять масляну кислоту у великих кількостях – наприклад, силос неправильного приготування.
Не можна чітко визначити причину ацетонемії, так як вона може з’являтися і при нестачі енергії, і при її надлишку, викликаному переважанням в раціоні концентрованих кормів. Велика кількість концентратів і дефіцит сіна викликають загибель мікрофлори рубця – це посилює брак енергії і порушує обмінні процеси. Ситуація загострюється при великих удоях, адже щоб дати 1 л молока, організм кози витрачає до 50 г глюкози.
Додаткові фактори розвитку кетозу:
- Нестача вітамінів і мікроелементів. Для лактуючих кіз особливо важливі – мідь, цинк, йод, марганець, кобальт. Дані елементи відповідають за розвиток мікрофлори в ШКТ тварини.
- Невідповідність раціону фізіологічним станом кози. Під час лактації їй потрібно набагато більше енергії. Необхідно підвищувати частку концентратів. Але і тут слід витримати норму, так як підвищений вміст білка викликає нестачу енергії.
Первинні ознаки і симптоми кетозу у кіз
Кетоз – уповільнена патологія. Хвороба довгий час минає без симптомів, так як організм тварини перший час компенсує проблему. Зате непомітно йдуть структурні зміни буквально у всіх системах організму.
Симптоматика захворювання залежить від тривалості захворювання і комплексу негативних факторів. Основні симптоми кетозу, що виникають у першій фазі захворювання:
- перезбудження;
- гучне бекання;
- негативна реакція на тактильний контакт;
- агресія.
Поступово збудження змінюється наростаючим пригніченням.
При хронічному перебігу клінічна картина виявляється змазаною. У хворої тварини спостерігається:
- млявість і сонливість;
- небажання рухатися;
- відсутність апетиту;
- потускнение вовни і копитного рогу;
- зниження надоїв;
- збільшення печінки – правий бік стає навіть на око більше лівого;
- чергуються запори і проноси;
- прискорене дихання;
- нерегулярна жуйка;
- тахікардія.
Зрозуміти, що у тварини розвинувся кетоз, можна за різкого запаху ацетону – їм пахне молоко та інші продукти її життєдіяльності – кал, сеча.
Додаткову інформацію про інших захворюваннях кіз, можна отримати тут.
Діагностика
При перших же ознаках кетозу козу необхідно показати ветеринару. В залежності від стадії захворювання можуть спостерігатися клінічні ознаки, що дозволяють поставити діагноз:
- гіпотонія передшлунків;
- атонія;
- знижена температура тіла;
- збільшення печінки;
- дистрофія нирок і серця;
- серцево-судинна недостатність.
При хронічному перебігу діагностика утруднена – велика кількість симптомів, що спостерігаються в цьому стані, збивають недосвідчених козівників з пантелику. У цьому випадку допоможуть аналізи крові в ній можна виявити кетонові тіла.
Наявність кетонів у крові викликає зниження вмісту білків, глюкози і гемоглобіну. Якщо в патологічному процесі задіяна печінку та інші органи, кетонемія часто відсутня, і часу на діагностику витрачається більше – симптоматика схожа з звичайним отруєнням.
Як вилікувати тварину?
Кетоз небезпечний, тому зволікати з лікуванням не можна. Не рекомендується лікувати тварину без участі ветеринара – необхідні чіткі приписи, призначення і дозування. Паралельно застосовують два методу лікування.
Лікування медикаментами
Перше, що необхідно зробити при кетозі:
- привести цукор в крові до нормальних значень;
- нормалізувати роботу ендокринної системи;
- нормалізувати кислотно-лужний баланс;
- привести до норми всі показники, збій яких стався внаслідок кетозу.
Лікування тварини проводиться за допомогою препаратів:
- інсуліну (на 1 кг ваги – 0,5 одиниць);
- глюкози 40% розчин (на 1 кг ваги 0,1 мг);
- гідрокортизону (на 1 кг ваги 0,1 мг);
- адренокортикотропного гормону (300 одиниць);
- рідини Шарабрина А/Б;
- лактату натрію;
- вітамінів А, Е;
- комплексні вітаміни і мікроелементи;
- холіну хлориду;
- пропіонату натрію.
При агресивній поведінці тварині прописують заспокійливий препарат. За приєднання серцевої недостатності – відповідні препарати для покращення роботи серця. Ліки призначаються відповідно до симптоматикою.
Щоб зменшити кислотність рубця та інших відділів шлунка, тварина поять розчином харчової соди. Але її можна давати і суху – додаючи в їжу. Відпаюванню содою триває 2-3 тижні. У добу тварині дають 15-20 г соди.
Коригування раціону
Щоб вилікувати кетоз, одних медикаментів недостатньо, необхідно відкоригувати раціон тварини. Першочергові заходи:
- приведення споживання білка та енергії до норми, що відповідає поточній фізіології;
- основу харчування повинні складати сіно і сінаж;
- норми концентратів і коренеплодів знижують – їх споживання повинно стати помірним;
- забороняється годування силосом, жомом, зіпсованими і неякісними кормами.
У раціон кіз вводять легко засвоювані вуглеводи, даючи коренеплоди. Годівля хворих тварин слід збалансувати так, щоб вони отримували достатню кількість енергії для боротьби з кетозом.
Під час лікування тварин обстежують кожні п’ять днів. Виходячи з отриманих аналізів, коригують медикаментозне лікування і раціон.
Прогнози та терміни лікування
Правильно підійшовши до лікування, і виконуючи всі приписи ветеринара, можна вилікувати тварину за 1-2 місяці. При важких формах кетозу лікування затягується до 4-х місяців.
Зазвичай кетоз успішно виліковується. Якщо не ігнорувати хворобу, вона рідко закінчується загибеллю тварини. Після перенесеної хвороби, кози ослаблені, їм потрібна підвищена турбота.
Ускладнення та небезпеку хвороби
З-за тривалого безсимптомного перебігу та хронічної форми захворювання, багато власників кіз упускають момент, коли тварині можна допомогти, уникнувши серйозних ускладнень зі здоров’ям. Небезпека кетозу полягає у необоротному ураженні внутрішніх органів – якщо постраждають серце, печінка, нирки, повернути тварину в дію буде неможливо. Така коза ніколи не поверне свою колишню молочну продуктивність.
Методи профілактики
Заходи профілактики, спрямовані на запобігання кетозу у корів:
Також важливо пильно стежити за поведінкою кіз, спостерігати за їх молочною продуктивністю. Тварини повинні активно рухатися і багато часу проводити на повітрі.
Кетоз – виліковне захворювання, яке стає небезпечним лише при відсутності лікування. Щоб не втратити високопродуктивних кіз, їх власнику слід бути гранично уважним і терплячим – лікування вимагає часу.