Слова-синоніми в англійській мові часто бувають проблемними. Справа в тому, що вони начебто і збігаються за значенням, але при цьому використовуються у чітко розмежованих контекстах. Як тут бути? Вивчати такі слова докладно і грунтовно, ніж сьогодні й займемося. У статті поговоримо про модальні дієсловах have to-must, різниця між якими проявляється, то зовсім відсутня. Тому уважно вивчимо випадки застосування, поведінка дієслів і їх граматику. Цю тему ще часто називають «правило must, have to, should», і ми останній дієслово теж торкнемося, але зовсім небагато, оскільки з ним все очевидно. А от два інших прикладу вимагають детального розбору, до якого і пропонуємо почати!
Як виражається у have to та must різниця значень
Для початку будемо відштовхуватися від бази, тобто значень слів. За інформацією більшості англо-російських словників, обидва англійських дієслова (must, have to) в якості російського перекладу отримують словосполучення «бути винним». Крім того, багато видань доповнюють переклад схожими за змістом значеннями «бути винним», «бути необхідним», «панувати» і т. п. Розглянемо для прикладу кілька пропозицій.
- They must guarantee safe the school. — Вони повинні гарантувати безпеку цієї школи.
- By the evening he has to look good. — До вечора він зобов’язаний виглядати добре.
- We must fight to keep our freedom. — Щоб зберегти свободу, нам необхідно боротися.
Як видно, висловлювання дійсно мають схожий зміст. Але як тоді розмежувати сфери застосування цих дієслів? Для цього пропонуємо розподілити по конкретних пунктах, коли вживається must, а коли have to. Тільки такий детальний розбір дасть нам повний обсяг знань.
Ствердні пропозиції
У висловлюваннях з позитивною характером модальні дієслова must-have to позначають відтінок повинності і необхідності. Але він виражений в різному ступені, та до того ж і причини боргу різняться.
Англійці кажуть have to в тих випадках, коли хочуть позначити примусовий, вимушений характер дії. Наприклад, учні повинні одягати шкільну форму з-за того, що в школі діє такий статут, тобто чинити так їх примушують зовнішні фактори. Наведемо ще кілька прикладів.
- I have to read this book that to pass my exam. — Я повинна прочитати цю книгу, щоб здати іспит.
- She has to be at work on Sunday. This is the boss’s order. — Вона повинна бути на роботі в неділю. Це вказівка начальника.
- You have to come. We have to talk about it. — Ти повинен прийти. Нам треба поговорити про це.
Як видно, у всіх випадках герой повинен щось зробити не за особистим бажанням, а через зовнішніх обставин. Інша справа, якщо ми на місце have to поставимо дієслово must. В такому випадку висловлювання вже отримують контекст особистого рішення, внутрішнього боргу. Розглянемо приклади.
- I must do what my conscience tells me. — Я повинен робити те, що велить мені моя совість.
- We must continue to fight for freedom of speech. — Ми повинні продовжувати боротися за свободу слова.
Оскільки це особисте переконання людини в борг, дієслово must рідко сусідить із займенниками 2 і 3 особи. Але, є ще між must і have to стилістична різниця! Справа в тому, що обидва дієслова використовуються в рекомендаційних цілях (ти повинен це побачити, почути, прочитати і т. д.). Так от в цьому випадку must використовується з усіма особами, і переграє have по силі рекомендацій, тобто must – це ще й вкрай корисна порада.
- You have to see this film with Edward Norton. — Ти повинен побачити цей фільм з Едвардом Нортоном. (нейтральна рекомендація)
- You must see this film with Edward Norton. — Ти неодмінно повинен подивитися цей фільм з Едвардом Нортоном.
(наполеглива рекомендація, переконання людини в необхідності, своєрідний тиск)
До речі, в рекомендаційному сенсі до різниці між have to та must приєднується should. Але це дієслово значно м’якше за значенням, і являє собою скоріше побажання, чому рада або борг: You should see this film. – Тобі варто подивитися цей фільм.
Заперечення
Тепер нам відомо, чим відрізняється must від have to в стверджувальних реченнях. І ви здивуєтеся, але додавання заперечення докорінно змінює контексти цих дієслів.
Англійські комбінації don’t have to та doesn’t have to переводяться на російську мову словосполученнями «немає потреби», «не обов’язково», «не потрібно». Зауважте, мова вже йде не про якийсь борг, а про зміну обставин: передбачалася можливість/необхідність виконання, але тепер у цій дії немає потреби. Швидко схопити цей смисловий відтінок допоможе вивчення прикладів речень.
- You don’t have to speak Russian. I understand English.— Вам не обов’язково говорити по-російськи. Я розумію англійську.
- She doesn’t have to cook a dinner. We can go to the restaurant. — Їй не потрібно готувати вечерю. Ми можемо піти в ресторан.
- They don’t have to call the police. I’ve already done it. — Їм не потрібно дзвонити в поліцію. Я вже це зробила.
У свою чергу дієслово must використовується, коли необхідно надати висловлюванню контекст повної заборони. Так що конструкція must not на російську перекладається словами «не можна» і «заборонено». Причому мова йде не про якісь внутрішні переконання і принципи, а про протизаконні, небезпечних або небажаних діях. І щоб між have to and must різниця була більш наочною, наведемо для цього пункту теж кілька прикладів.
- You must not smoke here. — Тут заборонено палити.
- He mustn’t eat this apple. It is poisoned. — Йому не можна є це яблуко. Воно отруєне.
- We mustn’t disappoint our father. — Нам не можна розчаровувати нашого батька.
Як видно, у всіх випадках заборона дії має під собою вагомі підстави. Куріння заборонено законом, отруєне яблуко небезпечно для здоров’я, а розчарування може стати згубним для батька. Причому зауважте, навіть в негативному контексті must зберігає свою властивість посилення, максимальної наполегливості.
Таким чином, вживання must і have to в негативних пропозиціях гранично розмежовано. Погодьтеся, одна справа сказати про «непотрібності» дії, і зовсім інше повністю заборонити його виконання. Так що будьте дуже уважні при використанні форм must not і don’t have to власному мовленні.
Питання
І за контекстом нам залишилося розглянути лише питальні речення. Напевно, ви здивуєтеся, але тут з граматики все гранично просто! Навіть і не стоїть таке питання: «використовувати для висловлення or must have to?». А все тому, що в сучасній англійській граматично вірно застосовувати у питальних пропозиціях тільки комбінації «do have to» і «does have to». Питання з Must можуть зустрічатися в англійській мові, але вони вважаються вкрай формальними і застарілими.
Отже, у граматичному плані про те, в чому різниця між must і have to, навіть замислюватися не доводиться. Майже завжди використовується дієслово have to, але тут слід зробити акцент на значенні присудка. В першу чергу, подібні питання задаються з метою уточнити необхідність дії. Виглядати це може таким чином.
- Do I have to wear an evening dress? — Мені потрібно надіти вечірнє плаття?
- Does dad really have to work on Saturday? — Тато дійсно повинен працювати в суботу?
І ще в англійській мові практикується використання з питань have to при вказівці на дратівливі дії. У цьому значенні даний дієслово перекладається на російську словами «обов’язково» і «неодмінно». Відразу обмовимося, що така критика може виражатися і з допомогою must, але знову ж таки, зустрічається таке застосування вкрай рідко. Тим не менше для кращого розуміння теми наведемо приклади речень з обома варіантами.
- Does he always have to be here? — Йому обов’язково завжди бути тут?
- Must you always ask me about it? — Тобі обов’язково постійно питати мене про це?
- Do they always have to be so noisy? — Їм обов’язково завжди так шуміти?
Зверніть увагу, що у реченнях з таким контекстом прийнято використовувати прислівник always, що вказує на постійний характер дратівливих дій.
Відмінності в граматиці дієслів have to та must
Отже, значення слів нам відкрилися у всій красі, тепер настав час поговорити про граматичних нормах. І почнемо ми з того, що, на відміну від must, have to дієслово не модальний. Так, його називають таким, але ця думка помилкова, що ми зараз і доведемо.
Дієслово must, як і всі модальні дієслова, самостійно утворює запитання та заперечення. При цьому після must смислове присудок ставлять без частки to, тобто сказати must to do можна, правильно буде – must do.
- I must read it. — Я повинен це прочитати.
- Must you read it? — Ти повинен це прочитати?
Також англійська must не має часових форм. Тому він не використовується у висловлюваннях про минулому або майбутньому, а в пропозиціях цього часу не приєднує закінчення –s при підметі в 3 особі од. ч. (she must, he must, it must). Взагалі, у нього є лише дві варіації: must для тверджень, і must not для заперечень. Про різницю цих комбінацій ми вже детально розповіли вище.
Що ж стосується have to, то він веде себе як звичайний дієслово. Для освіти питань і заперечень необхідно застосовувати допоміжні форми do, does, did. Смисловий дієслово приєднується з to, тому частинка є в комбінації спочатку.
- We have to go back home. — Ми повинні повертатися додому.
- Do you really have to go back home? — Вам дійсно треба повертатися додому?
І звичайно, у цій конструкції є форми: has to (Present Simple з підметом 3 л. од. ч.), will have to (майбутній час) і had to (минулий час). Саме тому про використання have to замість must і ведеться мова. В майбутньому і минулому англійською можна висловити «повинність» і «необхідність» тільки з допомогою форм have. Так що не дивно, що дієслова часто вважають рівнозначними. Але ми то з вами знайшли різницю і гарненько пропрацювали на занятті всі відмінності. Так що тепер ніяка плутанина в значеннях must-have to вашому вдосконаленню англійської не страшна.
Продовжуйте поповнювати знання разом з нами і до нових зустрічей!