Прості правила наголоси в англійській мові – Вивчення англійської мови

Наголос в фонетиці англійської розглядають детально через здатність виділяти інтонаційно не тільки слова, а й фрази, а також змінювати зміст сказаного. Коректно поставлене наголос відповідає за розуміння співрозмовника і хід розмови.

Відмінні риси англійської наголоси полягають як у відокремленні голосного звуку в складі, так і виділення частини пропозиції при вимові. Нетиповість інтонаційного оформлення англійських фраз часто трансформує значення. Тому навчаються важливо усвідомити детально особливості наголоси.

Типи наголоси в англійському

Розрізняють 3 види дарування в англійському:

• словесне, що позначають спеціальним значком [ ‘] в транскрипції англійської;
• фразовое;
• логічне.

функції наголоси

В англійській мові грамотна постановка наголоси обумовлює правила читання, на які впливає безударность або ударность складу. Наголос – засіб, який служить для фонетичної організації лексеми, створює єдність словесної оболонки звуків. Воно ділить слова в мовному потоці.

Наголос виручить при розрізненні схожих лексичних одиниць:

• monograph [mɒnəɡrɑːf] -монографія;
• monographer [mɒnɒɡrəfə] – автор монографії;
• monographic [mɒnə (ʊ) ɡrafɪk] – монографічний.

Різні ударні склади дозволяють уникнути плутанини при сприйнятті швидкої англійської мови.

Ритмічність мелодики фраз обумовлюється різними типами наголоси, що підсилюють звучання тих чи інших компонентів у мові і роблять акцент на утриманні.

Словесний наголос в англійській мові

Якщо виділяють один або кілька складів в лексичної одиниці, мова йде про словесному наголосу. До того склад під наголосом вимовляється поенергійно.

Важливість словесного наголоси для слова полягає у відмінності граматичних форм – частин мови:

• import [ɪmpɔːt] – ввезення, сенс / іменник – import [ɪmpɔːt] – ввозити, мати на увазі / дієслово;
• abstract [æbstrækt] – конспект, резюме (іменник) – absract [æbstrækt] – абстрагувати, витягувати (дієслово).

Особливість англійської – постановка stress перед ударним складом в слові на відміну від російського, де виділяється голосний звук. Складні слова, що включають більше чотирьох складів, мають два наголоси.

Головний наголос позначається символом зверху, другорядне – знизу:

shopkeeper [ʃɒp͵kiːpə] – власник (невеликого) магазину;

get-together [ɡettə͵ɡeðə] – зустріч, збір;

semi-automatic – [ˌsemiˌɒtəmætɪk] – напівавтоматичний.

Якщо постановка акценту таким чином в англійському звичайна практика, то в російській мові рідкісне явище.

Топ-5 найпростіших правил наголоси

Якщо в іменнику або прикметник 2 складу

При наявності в прилагательном або іменник двох складів, акцент, як правило, припадає на перший:

Якщо в дієслові 2 складу

Коли дієслово складається з 2 складів, другий склад варто зазвичай під наголосом:

Для окремих лексичних одиниць stress – це єдиний прийом, щоб відрізнити дієслово від іменника:

• conduct [kɒndəkt] – управління, поведінка / to conduct [kəndʌkt] – супроводжувати, керувати;
• transport [trænspɔːt] – транспорт / to transport [trænspɔːt] – перевозити.

Слова з різними суфіксами

У словах, що утворюються за допомогою суфіксів, ставиться наголос відразу перед суфіксом:

Наголос у складних словах

У складі складних слів зазвичай два або навіть три кореня.

Compound words пишуться:

• разом;
• роздільно;
• через дефіс.

Однак в смисловому плані складові слова представляють єдине ціле. Подібне явище зустрічається і в російській мові.

Для більшості випадків характерно виділення першої основи, розглянемо цю тенденцію в таблицю:

Однак в частинах складних слів бувають рівнозначні акценти, тобто з’являється подвійне наголос:

У складних слів можуть бути два наголоси: головне і другорядне:

Слова, де два наголоси

Два наголоси зазвичай ставлять, якщо 3 або 4 складу входять до складу слова. Головний наголос відрізняється більшою силою і чіткістю в порівнянні з другорядним.

Два наголоси отримують не тільки складні слова, а й похідні, утворені за допомогою суфіксів і приставок.

У цю групу входять:

• іменники і дієслова;
• прислівники і прикметники;
• кількісні числівники (13-19).

На замітку! Часом слова з 2 наголосами позбавляються одного з них під дією поруч стоять лексем. Коли перед нею розташовується ударне слово, то лише другий stress залишиться:

Sam’s lucky number’s thir teen .- У Сема щасливе число – 13.

Однак коли після лексичної одиниці з 2 наголосами йде ударне слово, то у попереднього зникає другий наголос:

Sarah’s got an over print stamp. – У Сари була марка зі штампом.

Правила читання ударних голосних

Правила:

• I тип читання називається відкритий стилем. Він закінчується на голосну. У відкритому складі голосні вимовляються так, як звучать в алфавіті. На кінці слова голосна е не вимовляється і називається німий.
  приклади:
  • lone, dry, tune, say, he, nine, cry, nice, Kate, life, size, why, smoke, spine, rule, vine, tube, fume, try, pale, mine, plate, fly.
• У закритому складі після голосної йде завжди одна або кілька приголосних.
  Це II тип читання:
  • pen, not, spot, rat, sit, let, pit, apple, tin, gym, mad, land, fit, tin, glad, lag, Jim, ink, run, doll, rank, up, cut, well, nut, yellow, system.
• III тип читання представляє поєднання голосних букв і r, що обумовлює вимова голосною в основі слова і її довготу:
  • curt, hart, cart, work, first, Byrd, her, turn, burn, born, bird, form, herb, part, first, smart, blur, serve.
• Якщо з’являється буква r в оточенні голосних, мова йде про IV типі складу:
  • pure, during, share, fire, mire, tire, mere, core, care, lyre, ore, dare, store, spare, sere, pyre.

фразовий наголос

Більш емоційний акцентування лексем в англійському реченні або фразі називається фразовою наголосом.

Зазвичай в англійському до ударними словами відносяться:

• питальні займенники та іменники;
• смислові дієслова і числівники;
• прислівники і вказівні займенники;
• прикметники.

Як правило, неударні є:

• союзи і артиклі;
• приводи і особисті займенники;
• допоміжні дієслова.

Фразовий акцент виконує ту ж роль, що і словесний.

Важливо! Фразовий наголос надає англійській вимові ритмічність.

Для коректної розстановки фразового наголоси корисно зосередитися на конкретному сенсі. Завдання не складе труднощів.

Ступені фразового акценту в словах

3 ступеня фразового акценту виділяють в англійському:

1. Головну. Для неї характерний посилений акцент.
2. Другорядну. Наголос менш виражено.
3. Слабку. Характеризується слабовираженним акцентом.

Важливість слів в усному мовленні підкреслюється силою голосу.

В реченні:

The ‘Canadian • figure skaters’ took • part in the ‘world championship.

Слова Canadian, figure, took і world несуть основний наголос. У слів skaters і part другорядний акцент, що трохи ослаблений порівняно з попередніми словами. Слово зі слабким акцентом – championship – має низький рівень тональності. Ненаголошеними є артикль the і привід in.

логічний наголос

Для англійської типово логічний наголос, яке передбачає підкреслення конкретного слова в реченні більше інших акцентом. Його використовують, щоб протиставити лексичні одиниці або підкреслити значення слова.

У реченні Чи не draw this nice kitten. Може бути стільки варіацій логічного наголоси, скільки в ньому слів. Куди буде падати наголос, залежить від мети мовця, на чому він хоче акцентувати увагу, включаючи особисте займенник he і вказівний займенник this.

висновок

Особливості інтонації при вимові англійських слів і фраз припускають постановку наголосів різних типів. З огляду на типові особливості наголоси, домагаються коректного вимови англійською мовою і вільного контакту c співрозмовником.