Зміст
- Причини розвитку синдрому Кушинга у собаки
- Перші ознаки і швидкість перебігу захворювання
- Діагностика синдрому Кушинга у собак
- Лікування синдрому Кушинга у собак
Захворювання ендокринної системи зустрічаються у собак досить часто, але найбільш поширена така хвороба, як синдром Кушинга. Чим небезпечна ця недуга? Які причини його розвитку?
Причини розвитку синдрому Кушинга у собаки
Синдром Кушинга розвивається при тривалому впливі гормону кортизолу на організм. Його виділяє кора надниркових залоз. Кортизол захищає організм від стресів і всіляких несприятливих впливів, але його надлишок негативно відбивається на стані здоров’я тварини.
Найбільш схильні до цього захворювання собаки у віці 7 років і старше, але буває і у більш молодих особин (від 2 років). Найчастіше синдром Кушинга зустрічається у боксерів, тер’єрів всіх видів, такс, біглей і пуделів. Захворювання небезпечне тим, що впливає відразу на всі системи органів, тому без відсутності лікування є ймовірність загибелі тварини.
Перші ознаки і швидкість перебігу захворювання
При синдромі Кушинга страждають всі системи органів: нервова, серцево-судинна, імунна, репродуктивна, м’язова, сечостатева.
Ось симптоми, на які слід звертати увагу власникам собак:
- підвищена спрага (як результат – підвищене сечовипускання з можливим нетриманням);
- підвищення апетиту;
- швидкий набір ваги (при цьому збільшується і відвисає живіт собаки);
- млявість і сонливість;
- поява обширних ділянок, позбавлених вовни;
- у псів може спостерігатися дисфункція насінників, у сук – порушення статевого циклу;
- рідше зустрічаються порушення роботи нервової системи: порушена координація, пригнічений стан, погіршення зору аж до сліпоти, різний розмір зіниць.
Крім даних симптомів, велика ймовірність розвитку у тварини наступних захворювань: вторинний цукровий діабет, піодермія, інфекційні захворювання сечовидільної системи.
Діагностика синдрому Кушинга у собак
При підозрі на синдром Кушинга необхідно здати на аналіз кров тварини. Другий крок – спеціальні тести, спрямовані на визначення концентрації гормону кортизолу в організмі.
Обов’язковим доповненням до вищезгаданих аналізам є проходження функціональних тестів. Тварині роблять ін’єкції дексаметазону або АКТГ, після чого перевіряють зміна концентрації кортизолу в крові. Саме цей тест є точним підтвердженням наявності синдрому Кушинга.
Для того, щоб визначити, де саме знаходиться вогнище захворювання, собаці роблять УЗД. Спеціаліст вивчить стан наднирників і виявить пухлина, якщо вона є.
Лікування синдрому Кушинга у собак
Головна мета лікування – відновлення рівня кортизолу, і підтримка роботи всіх систем органів. Існує два способи боротьби з синдромом Кушинга: хірургічний і медикаментозний. Ось основні препарати, які використовують для лікування недуги:
- Мітотан. Прийом препарату починають з дозування на 1 кілограм ваги 50 мг на добу, лікування триває два тижні. Через тиждень проводять контрольне дослідження крові. Якщо концентрація кортизолу не зменшилася, дозу препарату збільшують до 100 мг. Лікування продовжують ще тиждень.
- Кетоконазол. Цей препарат призначається тваринам, у яких спостерігається грибкове пошкодження шкіри. Кетоконазол приймають двічі на день в наступній дозі: в перші 7 днів – 10 мг на 1 кг ваги, 8-14 днів – 20 мг на 1 кг ваги, 15-21 днів – 30 мг на 1 кг.
Хірургічне втручання показане не кожній тварині. Його проводять у тому випадку, якщо пухлина вразила наднирники. У разі видалення даних органів собаці призначається прийом гормональних препаратів (довічно).